Унікальний чоловічий скельний монастир Миколая Чудотворця

У Чернівецькій області є унікальний в Україні скельний монастир, розташований на висоті 150 метрів від вод Дністра
skel_monastyrЦя унікальна у своєму роді святиня знаходиться на Сокирянщині, у Чернівецькій області. Побачивши уперче часто дивуєшся, яким дивом чи Божим Промислом з’явився він там – на висоті майже 150 метрів над рівнем річки.
З монастиря відкривається неймовірний вид на дністровські води, складається враження, що наче перебуваєш на острові. Найкращий панорамний вигляд на монастир відкривається з іншого берега каньйону. Там є невелика лісова прогалина, де завжди полюбляють фотографуватися туристи. Там також є чимало печер, на яких зображені хрести, якісь літери та знаки.
Історична довідка
Учені вважають, що печерно-скельний скит на високому березі Дністра монахи заснували ще у ХІ–ХІІ столітті. Священним це місто було здавна: археологічні розкопки, проведені у 70-х роках минулого століття, свідчать про існування тут поганських капищ. Є припущення, що спочатку скит іменувався Свято-Георгіївським, а «Миколаївським» назвали 1820 року після дива, що сталося тут на день Святого Миколая: нічні зірки над монастирем нібито утворили хрест.
За переказом, 9 травня (за старим стилем) 1820 року, якраз напередодні свята Святого Миколая, троє чоловіків, що рибалили вночі на Дністрі, побачили у небі над монастирем вогняний хрест. Вражені чудом, вони підняли мешканців села Непоротове, які також засвідчили, що зірки над монастирським скитом вишикувалися у хрест. Відтак це явлення Святого Хреста стали відзначати щороку якраз на весняного Миколаяskel_monastyr6

skel_monastyr3Відомо, що скит існував ще до початку ХІХ ст., поки його повністю не зруйнували турки. У 30-ті роки ХХ ст. монастир відновив свою роботу завдяки румунській владі, яка прихильно ставилася до церковної справи і навіть виділяла на це чималі кошти з державної казни. Але крапку в тодішній історії скиту поставила нова комуністична влада: його закрили, а всіх ченців розстріляли.
Поблизу монастиря, за метрів 50, розташована келія пустельника – невелике вирубане у скелі приміщення (приблизно 4х4 метри). У глибині печери також видовбана гробниця, куди опускали тіло померлого монаха, який там жив.
Нині, аби відвідати цей скельний монастир, не потрібно докладати якихось великих зусиль. З Чернівців регулярно у бік Новодністровська курсують автобуси. Щоправда, аби дістатися цієї туристичної, культурної та історичної принади області, доведеться витратити десь зо 3,5 год. Проте можуть бути певні затримки, оскільки дороги тут не найкращі.
Але коли потрапляєш туди, то не віриться, що є за красою такі монастирі не лише в Україні, але й у світі.skel_monastyr1

skel_monastyr5 Сюди ведуть безліч стежок та дві грунтові дороги. Нижня пролягає повз узбіччя скелі, через нові ворота, повз братську церкву та чотири келії і аж до так званої келії пустельника.
Верхня розташована на маківці гори. Аби потрапити до основних споруд монастиря, потрібно подолати чимало східців та переходів. Вигляд на каньйон, річку та інший берег сторицею компенсує зусилля, які потрібно витратити. Маківка церкви схожа на золоті вітрила корабля, який вирушає у далеку подорож.
Загалом монастирський комплекс налічує понад двадцять приміщень – колишніх каплиць, келій, комор, печерної церкви Миколая Чудотворця, яка колись була (за давніх часів) присвячена великомученику Георгію.
Звісно, не всі приміщення та будівлі монастиря мають первісний вигляд, чимало нових, збудованих останніми роками. Адже в середині ХХ століття радянська влада закрила його.
Сучасна історія монастиря почалася зовсім нещодавно – 1999 року. Сюди переселилися четверо монахів з Хрещатицького монастиря, що на Заставнівщині.OLYMPUS DIGITAL CAMERA

skel_monastyr7Як розповідали самі ченці, монастир закрили 1948 року. Є розповіді старожилів, які переповідають, що тоді у монастирі залишалося лише 12 ченців. Коли прийшла радянська влада, їх розстріляли, а тіла скинули у річку. Вдалося врятуватися лише одному з них. Коли його братів розстрілювали, він був за межами монастиря. Це й урятувало йому життя. Коли він повернувся до храму, то живим не застав нікого. Так він і жив самотньо до 1965 року, поки його старенького та немічного не забрали родичі додому з Кельменецького району.
Готують ченці самі – ловлять рибу, роблять необхідну консервацію, вирощують городину. Також вони заготовляють дрова, оскільки взимку у кам’яних келіях досить прохолодно.
skel_monastyr9Легенди монастиря
Археологічних розкопок на цій території практично не проводилося, що породило чимало легенд та переказів.
– Легенди розповідають, що поблизу монастиря були багатокілометрові печери, вхід до яких наразі втрачено і в яких під час татарських набігів переховували свої скарби мешканці найближчих сіл.
– Також, що поблизу було язичницьке святилище чи капище. Навіть нібито знаходять археологічні підтвердження цього.
– Багато легенд має історія старого кладовища, на якому були плити з хрестами та давньогрецькими написами.skel_monastyr8

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *