Гвідо з Ареццо – винахідник нот і нотного стану

За плечима 9 років навчання музиці (5 у музичній школі та ще 4 в училищі культури), але про це я дізнався зовсім нещодавно, переглядаючи простори інтернету. npty_Guido_Aretino-2-788x1500Як з’ясувалося нотну систему винайшов бенедиктинський чернець Гвідо Аретинський (Гвідо д’Ареццо), ось їх повні імена:
Під час виступу хору, Гвідо використовував свою ліву руку, згинаючи суглоби пальців, він таким чином показував, яку ноту брати в той чи інший час.
Згодом Гвідо Аретинський почав позначати звуки нотами (від лат. Nota – знак). Ноти, заштриховані квадратики, розміщувалися на нотному стані, що складався із чотирьох паралельних ліній. Зараз цих ліній п’ять, і ноти зображують кружечками, але принцип, запроваджений Гвідо, залишився без змін. Високі ноти зображаються на вищій лінійці. Нот сім, вони утворюють октаву.noty2Кожній із семи нот октави Гвідо дав назву: ut, re, mi, fa, sol, la, si.
Це – перші склади гімну св. Іоанну.
Кожен рядок цього гімну співається на тон вище від попереднього.
UT queant laxis
REsonare fibris
MIra gestorum
FAmuli tuorum,
SOLve polluti
LAbii reatum,
Sancte Ioannes.(У перекладі з латинської: Щоб слуги твої голосами своїми змогли оспівати дивні діяння твої, очисти гріх з наших зганьблених вуст, о, Святий Іоанн»)
Назви всіх нот, крім першої, закінчуються на голосний звук, їх зручно співати. Склад ut – закритий і проспівати його так як інші неможливо. Тому назву першої ноти октави, ut, у XVI ст. замінили на do (швидше за все, від латинського слова Dominus – Господь).noty4

У сучасній інтерпретації назви нот мають такий вигляд:
Do – Dominus – Господь;
Re – rerum – матерія;
Mi – miraculum – чудо;
Fa – familias рlanetarium – сім’я планет, тобто сонячна система;
Sol – solis – Сонце;
La – lactea via – Молочний шлях;
Si – siderae – небеса.noty3

Винайшовши ноти, Гвідо навчив півчих цієї своєрідної абетки, а також навчив їх співати по нотах – сольфеджіо. Тепер досить було записати нотами всю месу, і півчі могли вже самі проспівати потрібну мелодію. Відпала необхідність учити кожного окремо особисто. Гвідо мав тепер тільки контролювати процес. Час навчання півчих скоротилося у п’ятеро. Замість десяти років – два.
Треба сказати, що монах Гвідо з Ареццо був не першим, хто придумав записувати музику за допомогою знаків. До нього в Західній Європі вже існувала система нєвмов (від грецького слова «пневмо» – дихання), значків, які проставляють над текстом псалмів, щоб позначити підйом або зниження тону пісні.
Квадратні ноти Гвідо Аретинського, що розміщуються на чотирьох лініях нотного стану, виявилися найпростішою і найзручнішою системою запису музики. Завдяки їй нотна грамота поширилася по всьому світу. Музика залишила межі церкви і пішла спершу в палаци владик і вельмож, а потім у театри, концертні зали і на міські площі, ставши загальним надбанням.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *