Вулиця починається від Європейської площі, проходить через Майдан Незалежності, і закінчується на Бессарабській площі. Її довжина становить усього 1225 метрів. До вулиці Хрещатик прилучаються алея Героїв Небесної Сотні (колишня Інститутська), вулиці Архітектора Городецького, Прорізна та Богдана Хмельницького.
Відлік історії Хрещатика як міської вулиці чимало дослідників починає від 1797 року, коли до Києва з міста Дубна перевели контрактовий ярмарок. Хрещатик часто є обов’язковим місцем у програмі відвідування міста приїжджими гостями. У суботу та неділю, а також у дні державних свят рух транспорту вулицею перекритий.
Водночас Хрещатик разом із Майданом Незалежності став центром акцій протесту. Так, узимку 2000–2001 років на Майдані проходили акції протесту «Україна без Кучми». У 2004 році Хрещатик та Майдан Незалежності став центром Помаранчевої революції.
Надзвичайно драматичними стали акції протесту у листопаді 2013 – лютому 2014 років. Згодом ці подфї були названі «Революцією Гідності», під час якої Хрещатик було оточено барикадами, майже по всій вулиці були встановлені намети, польові кухні. Хрещатик, а також початок вулиці Грушевського, з якої відкривався шлях до урядового кварталу, став одним із місць найзапекліших зіткнень між протестувальниками і силовими структурами, якими на той час керували ставленики Кремля.
Хрещатик – найкоротша центральна вулиця столиці в Європі
