Статуя Свободи, США

Статуя Свободи (Statue of Liberty, повне найменування – Liberty Enlightening the World, “Свобода, що осяває світ”) – це величний скульптурний монумент, одна з найпопулярніших пам’яток Нью-Йорка і один із найвідоміших символів США.

lady_libertyСтатуя Свободи встановлена ​​на острові Ліберті (Liberty Island, “Острів Свободи”) у Верхній Нью-Йоркській бухті, неподалік від південного краю Манхеттена і узбережжя Нью-Джерсі. Острів Ліберті належить федеральному уряду США, безпосередньо перебуває у віданні Служби національних парків США і разом з розташованим поруч островом Елліс (на якому впродовж понад шістдесят років знаходився найбільший у США пункт прийому іммігрантів, а зараз працює музей) утворює Національний монумент “Статуя Свободи” .
Вважається, що ідея створення пам’ятника, присвяченого набуттю Сполученими Штатами Америки незалежності, виникла незабаром після закінчення Громадянської війни в США у письменника і вченого Едуара де Лабуле, колишнього великим шанувальником американської системи державності, який жив у Парижі. Цією ідеєю зацікавився Фредерік Бартольді, відомий французький скульптор, у свою чергу працював тді над проектом величезної скульптури у вигляді жіночої фігури з факелом у руках, яку планувалося встановити на вході в Суецький канал (якусь подобу Колоса Родоського, так ніколи і не реалізоване, але зате послужило прототипом майбутньої Статуї Свободи).
У 1870 році Бартольді зробив перші начерки скульптури, в яких поєднав образи давньоримської богині свободи Лібертас і одного з символів США Колумбії. У 1871 році скульптор з рекомендаціями де Лабуле вирушив до Америки, причому по прибуттю в Нью-Йорк він одразу ж звернув увагу на острів Бедлоу (як тоді називався острів Свободи) як місце спорудження майбутнього монумента. Під час свого візиту до США Фредерік Бартольді зустрічався з багатьма впливовими американцями (у тому числі і з Президентом США Уліссом Грантом), підтримав ідею створення пам’ятника.
OLYMPUS DIGITAL CAMERAУ 1875 році, напередодні запланована на наступний рік (і приуроченої до сторіччя проголошення незалежності США) Всесвітньої виставки в Філадельфії, штат Пенсільванія, Едуар де Лабуле оголосив про початок проекту зі створення “Свободи, що осяває світ”. Було розпочато збір коштів на спорудження пам’ятника, причому малося на увазі, що скульптура буде подарунком Сполученим Штатам від Франції, а постамент для неї буде зведений на американські гроші.
Навесні 1876 Бартольді знову приїхав у США як член французької делегації на Всесвітній виставці, а в серпні до Філадельфії було доставлено ​​частину майбутньої скульптури: права рука з факелом. Рука Статуї Свободи (з балконом на факелі) користувалася великою популярністю у відвідувачів виставки, після її закінчення руку було перевезено в Нью-Йорк, де незвичайний експонат приваблював людей і сприяв зростанню популярності проекту. Пізніше цей фрагмент повернувся до Франції і був зібраний разом з іншими частинами гігантської фігури.
3 березня 1877 р. Президент США Улісс Грант у свій останній робочий день у Білому домі підписав документ про згоду Сполучених Штатів прийняти в дар від Франції Статую Свободи. Наступного дня наступник Гранта Резерфорд Хейз офіційно затвердив острів Бедлоу в якості місця встановлення пам’ятника.
У 1878 році закінчена до того часу голова скульптури була представлена ​​публіці на Всесвітній виставці в Парижі. У 1879 році Бартольді залучив до створення внутрішньої частини споруди Гюстава Ейфеля, одного з найвидатніших інженерів свого часу, який пізніше побудував знамениту башту. Саме Ейфель спроектував несучу конструкцію статуї (у тому числі гвинтові сходи, які вели до корони), на яку мали закріпити зовнішні, “художні”, частини скульптури. До того часу Бартольді прийняв рішення повністю зібрати Статую Свободи у Франції (забезпечивши тим самим точність її виготовлення), потім розібрати її для перевезення в США і вже на місці змонтувати її знову.
Про завершення створення Статуї Свободи було офіційно оголошено на урочистій церемонії в Парижі 4 липня 1884, у День незалежності Сполучених Штатів Америки. Через півроку скульптуру було розібрано і підготовлено ​​до перевезення в Нью-Йорк.statuja_svobody1Водночас в Америці, поряд з прихильниками споруди монумента (до яких належав, зокрема, і майбутній Президент США Теодор Рузвельт), були і противники. Говорилося, що стан американських фінансів не сприяє таким масштабним проектам; вважалося також, що американцям потрібні реалістичні зображення героїв нещодавно закінчилася Громадянської війни, а не алегорії (якою була Статуя Свободи). Серйозною проблемою став і збір грошей, необхідних для будівництва гігантської скульптури, адже і Конгрес США і губернатор штату Нью-Йорк відмовилися виділити необхідні суми. Величезну роль в організації фінансування будівництва відіграв видатний американський журналіст Джозеф Пулітцер, який видавав у той час газету New York World і пообіцяв опублікувати імена всіх людей, які зробили хоча б навіть найменше пожертвування. Пулітцер стримав своє слово і написав навіть про “один доларі від дітей, що збирали гроші для походу в цирк” і “шістдесяти центах від молодої дівчини, самотньої в цьому світі”.
Будівництво п’єдесталу Статуї Свободи, який спроектував відомий архітектор Ричард Хант, було розпочато в 1883 році. Величезна конструкція зводилася всередині форту Вуд, який має форму одинадцятикутної зірки, побудованої на острові Бедло на початку XIX ст. Спочатку планувалося використовувати для спорудження постаменту гранітні блоки, але через нестачу коштів перевагу було надано бетону, а граніт було використано тільки для облицювання.
17 червня 1885 р. у Нью-Йорк із Франції було доставлено ​​розібрану на частини Статую Свободи. Пароплав, який привіз її, зустрічали десятки тисяч людей, прибуття скульптури в Америку додало нового імпульсу зусиллям щодо збирання грошей. У квітні 1886 було закінчено п’єдестал і відразу ж почалася збірка статуї.statuja_svobody2 28 жовтня 1886 було проведено церемонію відкриття Статуї Свободи. Святкування розпочалося з параду, що пройшов вулицями Манхеттена, причому з вікон Нью-Йоркської біржі на процесію кидали імпровізований серпантин – стрічки телеграфних апаратів, що друкували біржові котирування (саме тоді в Нью-Йорку виникла традиція “парадів телеграфних стрічок”). Потім офіційні особи на чолі з Президентом США Гровером Клівлендом перемістилися на острів Бедлоу, де, після виголошення урочистих промов, з голови статуї було знято французький прапор, що закривав її.
Висота створеної Фредеріком Бартольді скульптури – 93 метри, а всього споруди з п’єдесталом – 93 метри. У правій руці Свобода тримає факел, а в лівій – скрижаль (табличку), з написаною римськими цифрами датою проголошення Сполученими Штатами Америки незалежності. Біля підніжжя статуї лежить розірваний ланцюг.
Вже дуже скоро Статуя Свободи стала однією з найвідоміших споруд, яка “зустрічала” численних іммігрантів, що прибували в Нью-Йорк.
У 1903 році на п’єдесталі скульптури була встановлена ​​бронзова плита з текстом вірша Емми Лазарус “Новий Колос”. Американська поетеса написала його в 1883 році спеціально для продажу на літературному аукціоні під час збору коштів на будівництво Статуї Свободи. Цей сонет дуже добре передавав ідею пам’ятника (і Сполучених Штатів того часу):

“… А мені віддайте з глибин бездонних
Своїх ізгоїв, люд забитий свій,
Пошліть мені знедолених, бездомних,
Я їм засвічу біля дверей золотих! ” (пер. В. Лазаріса)

Вже через двадцять років після спорудження скульптура, зовнішня частина якої виготовлена ​​з мідних листів, повністю покрилася патиною. Існували проекти очищення поверхні, але в результаті було прийнято рішення зберегти цю плівку окислів, що захищає статую від подальшої корозії і додає їй характерного зеленого кольору.
Спочатку планувалося використовувати Статую Свободи як маяка, але змонтовані у факелі лампи виявилися дуже слабкими і практичного застосування скульптура так і не отримала. Вже в 1901 році Статуя Свободи була передана від управляв маяками підрозділи уряду США військовому відомству, а в 1933 році – Службі національних парків США.
За свою більш ніж вікову історію Статуя Свободи не раз ремонтувалася, найбільш об’ємні роботи проводилися в 1938 і з 1984 по 1986 роки.
Є безліч копій Статуї Свободи, в тому числі в Парижі, рідному місті Фредеріка Бартольді ельзаського Кольмаре, Лас-Вегасі, столиці Японії Токіо і багатьох інших місцях по всьому світу. Тільки в Нью-Йорку окрім “оригіналу” зменшені репліки знаменитої скульптури встановлені в Бруклінському музеї і на Медісон-авеню в Манхеттені. На початку п’ятдесятих років XX ст. більше двохсот “Малих сестер Свободи” були встановлені по всій Америці.
У 1924 році Статуя Свободи отримала статус Національного монумента США. У 1956 році острів Бедлоу було перейменовано в острів Свободи, а в 1966 його було включено до Національного реєстру історичних місць США. У 1984 році Статую Свободи було включено в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Зараз це один із найпопулярніших туристичних об’єктів Нью-Йорка і один з найбільш упізнаваних символів Сполучених Штатів Америки.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *