Як священник випробував свою паству (притча)

Одному священикові дали нове призначення – переїхати для служіння в одному сільському храмі. Приїхавши у село, він переодягнувся у старця і пішов до своєї майбутньої церкви.

Він кілька разів обійшов навколо церкви, яку незабаром йому мали передати для служіння, в той час, як вона заповнювалася людьми для богослужіння …. Він попросив, щоб люди ПОДАЛИ йому милостиню, щоб він зміг купити собі поїсти …
Але ніхто з людей, які прийшли в храм не подав йому навіть монетки.
Він по доброму ВІТАВ людей, але у відповідь отримував спопеляючі і несхвальні, а часом гидливі погляди людей, якими дивилися зверхньо на нього – жебрака й обірваного старця, осуджуючи його.

Коли він сидів у задній частині церкви, староста сказав, що радий ПРЕДСТАВИТИ нового священика …
Прихожани дивилися навколо, аплодуючи від радості та очікування…

І тоді бездомний чоловік вийшов до вівтаря …, плескіт ВЩУХ —
усі погляди були спрямовані на нього …

Тоді він почав читати: «Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: Прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу: Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мене мучила спрага, і ви напоїли Мене; був мандрівником, і ви прийняли Мене; Був нагий, і ви одягнули Мене; був хворий, і ви відвідали Мене; в темниці був, і ви прийшли до Мене.

Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! Коли ж ми бачили Тебе голодним, і нагодували? Чи спраглим, і напоїли? Коли ми бачили Тебе мандрівником і прийняли? Або нагим, і одягли? Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе? І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: що ви зробили одному з найменших братів Моїх цих, те Мені ви вчинили.

Тоді скаже й тим, хто ліворуч: Ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу та ангелам його: Бо я голодував, і ви не дали мені їсти; був спраглий, і ви не напоїли Мене; був мандрівником, і ви не прийняли Мене; був нагий і не зодягли ви Мене, слабий був і у в’язниці і не навідали ви Мене.

Тоді і вони скажуть Йому у відповідь: Господи! Коли ми бачили Тебе голодним, або спраглим, або мандрівником, чи нагого, чи недужого, чи у в’язниці і не послужили Тобі? Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: чого ви не зробили одному з менших, то не зробили Мені».

Після того, як він прочитав оце вслух, він подивився на людей і розповів їм усім, що він випробував їх уранці …

Багато з них почали плакати, і багато голів були схилено в соромі і молитві. Тоді він знову промовив: “Нині я бачу натовп людей, а не церкву …
У світі багато людей — звичайних обивателів, але цього недостатньо, щоб бути учнями Христа …
Коли ВИ нарешті зважитеся стати учнями? “Бо багато покликаних, багато охрещених, але мало вибраних, справжніх християн!
Бути християнином — це більше, ніж те, що ви думаєте. Це те, чим ви живете і ділитеся з іншими !
Якщо людина не шкодує людей, які потрапили в біду, проходить повз байдужою.
Якщо вона завжди егоїстична і думає лише про себе.
Якщо людина не пробачає боргу своєму ближньому.
Якщо людина нахабна, груба і лихослівна, заздрить своїм ближнім.
Якщо людина недобра до своїх ближніх, осуджує і звинувачує геть в усьому.
Якщо людина зарозуміла зневажає і принижує інших людей.
Якщо людина обманює інших людей.
Ця людина далека від Христа і не може зватися ХРИСТИЯНИНОМ!

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *