Дотепність як вирок або Остап Вишня на допиті

Про мудрість і дотепність українського письменника-сатирика Остапа Вишю хіба не чув тільки ледачий. Свій талант він розкрив у багатій творчій спадщині. Але свою мудрість йому довелося проявляти і тоді, коли ним зацікавилася репресивна машина правлячої комуністичної партії.

25 грудня 1933 року українського письменника Остапа Вишню безглуздо, тупенько-тупенько звинуватили в контрреволюційній діяльності, тероризмі та спробі… під час Жовтневої демонстрації в Києві вбити секретаря ЦК КПУ П. Постишева. То було стандартизоване кліше, під яке оперативники гребли більш-менш популярних діячів культури та науки, інших розумників, аби ті такими розумними не були.

Тим часом наступного дня, 26 грудня 1933 р. гумориста офіційно заарештували.
Йому на допиті почали висувати обвинувачення, до яких він зовсім був непричетним. На допиті слідчий НКВС заявив:

– Товаришу Вишня, це ви планували замах на товариша Постишева?

– А звідки ви це знаєте? – поцікавився письменник.

– Партія все знає, тому буде краще, якщо ви візьмете на себе це звинувачення.

– Не можу, – відповів Остап Вишня.

– А це чому раптом? – здивувався слідчий.

– А не можу тому, що завтра ви мене звинуватите у згвалтуванні Клари Цеткін, а мені не можна, я – сімейна людина.

Не міг передбачити великий митець, чим це тоді для нього обернеться…

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *