Чому батьки мають нести покарання разом зі своїми дітьми?

Коли моєму синові було років сім, ми всією сім’єю їхали кудись за місто. Заїхали на заправку, купили морозива і їдемо, отримуємо задоволення, літо, спека, морозиво, дружина, син, благодать.
Тут мій маленький син відкриває вікно і викидає обгортку. Швидкість автомобіля була невеликою, я зміг дуже швидко зорієнтуватися і припаркувати машину на узбіччі.
Мовчки вийшов з машини, відкрив багажник, звільнив від продуктів один з ашанівских пакетів, вивів сина з машини і попросив зібрати все сміття з узбіччя. У сина гординя, ще й дружина спробувала заступитися.
Але дружину швидко було відправлено в машину слухати музику, а синові я пояснив, що поки він не принесе мені повний пакет сміття ми далі не поїдемо, і відповідно всіх «смакотеликів» обіцяних нами вже не буде. Син на початку зі сльозами, а потім з якимось азартом в очах пішов збирати сміття. Я взяв другий пакет і пішов поруч.
За неповні півгодини ми очистили маленьку ділянку дороги від слідів життєдіяльності нашого народу і повернулися в машину.
Далі я пояснив синові чому змусив його піти збирати сміття – тому що Україна – це його Батьківщина, а Батьківщину треба любити. Говорив багато, з прикладами, але так, щоб він зрозумів.
А в кінці син запитав:
– А чому ти пішов збирати за мною?
– Те що ти викинув обгортку у вікно – це в першу чергу моя помилка. Я упустив щось у твоєму вихованні, і тому мав понести покaрання разом із тобою.
Скоро синові буде 13 років, у нього дві маленькі сестрички, і вчора я із задоволенням спостерігав як він вчить їх не смітити.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *