Дрезден – Флоренція на Ельбі чи місто Августа Сильного: знакові пам’ятки міста

Німецьке місто Дрезден дехто поетично ще називає Флоренцією на Ельбі. В багату історією столицю Саксонії їдуть, щоб побачити «Сікстинську Мадонну» і прогулятися по «балкону Європи». Більшість туристів приїжджають сюди з Праги чи Берліна на прогулянку — дорога займає всього кілька годин. Тож які пам’яткм варто включити у свій маршрут, щоб сформувати своє уявлення про місто.
• Фрауенкірхе
Фрауенкірхе — один з найвідоміших лютеранських храмів Німеччини (Georg-Treu-Platz, 3). Його збудували за наказом курфюста Саксонії Августа Сильного в 1725–1744 рр. на місці старої церкви Богородиці. Уявити Дрезден без цього пишного собору в стилі барокко неможливо, а ще 30років тому на його місці були руїни. Після Другої світової війни влада НДР вирішила не відбудовувати храм, а «залишити нащадкам пам’ять про страшні події». Але завдяки активістам Фрауенкірхе вдалося відновити. У 1990 році за короткий час люди з 26 країн зібрали на відновлення зруйнованої пам’ятки понад 100 млн дол. – майже дві третини від необхідної суми. Ще через 12 р. після початку археологічних робіт, у 2005 р., двері Фрауенкірхе відкрилися для прихожан. Собор у стилі бароко заввишки 91 м, розрахований на 3500 людей, було відбудовано за старими збереженими кресленнями. А про війну людям нагадують чорні вкраплення каменів, які виділяються на світлому тлі, і “закіпчені” фрагменти фасаду – той мінімум, що зберігся з XVIII ст. У церкві на висоті 67 м є оглядовий майданчик, вхід на який коштує до 10 євро.
• Хофкірхе
Величний Кафедральний собор (Хофкірхе) – найбільший у Саксонії католицький храм (Schloßstraße 24). Його зводили як придворну церкву для Августа Сильного, який прийняв католицизм, і в ті самі роки, що і Фрауенкірхе. Собор дуже постраждав під час бомбардування, але вже в 1947 році в його стінах знову зазвучав найкращий у Європі орган, створений майстром Готфрідом Зільберманом. Щоправда, на повне відновлення Хофкірхе пішло 15 років. Собор, що нагадує великий корабель, прикрашений 80 статуями і 85-метровою дзвіницею. Здається, що зовнішні стіни і скульптури Хофкірхе покриті кіптявою, але це всього лише результат окислення заліза пісковика, з якого побудований собор та інші пам’ятки Дрездена. У Кафедральному соборі є усипальниця до півсотні саксонських курфюрстів. Тут регулярно проходять служби, під час яких звучить всесвітньо відомий орган. Послухати його можна безкоштовно – варто лише прийти в собор на богослужіння.
• Архітектурний комплекс Цвінгер
Цвінгер, як і більшість красивих будівель у центрі Дрездена, з’явився завдяки Августу Сильному, пристрасному колекціонеру творів мистецтва. Архітектурний ансамбль у стилі бароко і неоренесанс, поєднаний у квадраті галерей, обрамлює багатий парк із симетричними клумбами, статуї в античному стилі і фонтани. У комплексі є відома на весь світ Дрезденська картинна галерея, в якій представлені світові шедеври в тому числі і “Сікстинська Мадонна” Рафаеля. Багато картин, якими сьогодні пишається Дрезден, відновлені реставраторами московського Пушкінського музею.Якщо дозволяє час, варто зайти в Цвінгері в музеї порцеляни і Фізико-математичний салон. В останньому виставлена багата колекція старовинних годинників, глобусів і наукового приладдя.
• Опера Земпера
Одна з головних визначних пам’яток Дрездена знаходиться по сусідству з Цвінгером і навпроти Замку-резиденції. Це Дрезденська державна опера (Theaterplatz, 2). Збудована в XIX ст. Готтфрідом Земпером будівля вважається шедевром світової архітектури. Дрезденська опера відома своїми демократичними цінами на квитки (20-100 євро) і можливістю потрапити за лаштунки під час екскурсій.
• Палац-резиденція
Дрезденський замок-резиденцію з моменту його заснування в XIII ст. багаторазово перебудовували, тому в ньому проглядаються риси різних епох і архітектурних стилів (Taschenberg, 2). У вежі палацу розташований оглядовий майданчик, зі стометрової висоти відкривається неймовірний вид на Ельбу та її околиці.
У комплекс резиденції входить Конюшня, яка вважається самостійною пам’яткою. Зовнішню частину його північної стіни прикрашає панно “Хода князів”. Довжина якого (найбільшого в світі настінного панно) – 102 м, висота – понад 9 м. На ньому зображена історія правлячої саксонської династії Веттинів у хронологічному порядку. Викладено панно з 25000 плиток мейсенської порцеляни.
Варто включити в свій туристичний маршрут музей “Зелені склепіння”, де зберігається найбільша колекція коштовностей. Знаходиться скарбниця в західному крилі Дрезденського палацу. Купувати квитки необхідно заздалегідь, оскільки число відвідувачів на день обмежена.В “Історичних зелених склепіннях” представлено спадщину династії Веттинів. Унікальне зібрання налічує понад 3000 найцінніших експонатів, це ювелірні прикраси, посуд, зброя, предмети інтер’єру, в тому числі дзеркала, виготовлені німецькими майстрами XVIII ст. за особливою венеціанською технологією.
У “Нових Зелених склепіннях” виставлені шедеври світового мистецтва: мініатюра “Палацовий прийом у Делі” статуетка “Мавр з тацею смарагдів», фрегат зі слонової кості і маленька вишнева кісточка, на якій вигравірувано 186 портретів. Тут ще можна помилуватися на зелений діамант вагою 41 карат – один з найбільших у світі. 
• Тераса Брюля
Терасу Брюля, що простягнулася на півкілометра вздовж набережної Ельби, жартома називають “балконом Європи” (Georg-Treu-Platz 1). На початку XVI ст. за розпорядженням графа фон Брюля звели палац, бельведер, театр, бібліотеку і картинну галерею. Але після поразки під Лейпцигом у 1814 р. Саксонію зайняли царські війська, і князь Рєпнін-Волконський віддав розпорядження зробити володіння Брюля доступними для простого народу. До набережної збудували широкі сходи, прикрасили скульптурами, і тераса стала улюбленим місцем для променаду.
На початку XX ст. старі будівлі замінили на нові, з’явилася увінчана скляним куполом Академія мистецтв, музей Альбертінум і палац Секундогенітур. Бароковий ансамбль тераси було повністю знищено в 1945 р., але повністю відновлено. Вхід на набережну облаштували з трьох сторін. Але найбільш мальовничий вид відкривається з парадних сходів, розташованих у Двірцевій площі.

Джерело

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *