Зі світу тварин: пуду – найменший з оленів

Коли ми чуємо слово «олень», то в уяві вимальовуємо собі велику благородну тварину з величезнимими і красивими рогами. А як щодо оленя, яка за розміром нагадує посередню собаку?
Не дивуйтесь, такі теж існують. Це пуду (лат. Pudu) – найменші представники сімейства оленевих. Довжина їх тіл сягає трохи менше метра – від 80 до 93 см, а висота в холці – 30-40 см.
Існує всього 2 види пуду: південний (лат. Pudu pudu) і північний (лат. Pudu mephistophules). Зовні вони мало чим відрізняються, хіба що північний трохи крупніший від свого колеги.Зараз вони зустрічаються лише в приморських районах Південного Чилі і на острові Чилос. Хоча раніше ареал їхнього проживання включав ширші простори: гірські райони Анд, територію всього Чилі, а також Західну Аргентина і острови Чилійського побережжя.На відміну від своїх «великих» родичів пуду схильні до спокійного способу життя, тому житвуть у непролазних лісових хащах, часо забираються в гори на висоту близько 3000 м над рівнем моря.
Густий ліс є надійним сховищем для цієї полохливої тваринки. Тут його дуже важко помітити і не лише через його маленькі розміри, а насамперед через захисний окрас сіро-коричневого кольору з маленькими світлими плямками по бокам.Як і у всіх оленів, у пуду є роги. Щоправда назвати їх рогами важко. У самців вони хоч трохи виростають, а у самок вони настільки короткі, що інколи їх не видно серед густої шерсті. Проте як і інші олені, пуду раз у рік (у липні) змінюють свої старі ріжки на нові. Нові роги встигають відрости якраз до жовтня, до “шлюбного періоду”, який триває до 2 місяців.
Самці в цей час поводяться «галантно». Вони акуратно підходять до самки, кладуть свою голову їй на спину і починають принюхуватися, чи готова самка до спарювання.
Самка народжує одне крихітне дитинча, до 15 см. Але за три місяці воно досягає розмірів дорослого. Через 6-7 міс. у молодих самців пуду «прорізуються» перші ріжки. Статева зрілість настає у віці 1 року.Пошуки їжі для цих “малюків” – непросте випробування: щоб дотягнутися до листя вони стають на задні лапки. Також поїдають плоди з дерев, які падають.
Вдень Пуду зариваються в густі зарості чагарнику, де із задоволенням жують жуйки, а вночі, коли все стихне, відправляються на морський берег ласувати смачними водоростями фуксій.Кожен такий «похід» може стати останнім, оскільки на березі вони стають легкою здобиччю як для хижаків, так і для людини. Взимку в пошуках їжі вони часто заходять до людських поселень, де їх підстерегають численні небезпеки, насамперед собаки.
На жаль, через вирубки їх природного середовища і полювання, ці олені стали дуже рідкісним видом. Їх занесено до Червоної книги і строго охороняються законами тех країн, де проживають.

Джерело

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *