Аеропорт Паро – найнебезпечніший у світі

Лише вісім пілотів у світі мають право на злети і посадки в цьому аеропорту.
Королівство Бутан розташоване в Гімалаях, між Індією і Китаєм. Є конституційною монархією. Звичайно, вся влада там належить народу, але керує народом король.
Бутан – країна унікальн. Для початку розповімо про одну з визначних пам’яток – легендарний аеропорт Паро. Його давно і справедливо називають найнебезпечнішим аеропортом світу. Але саме через ці повітряні ворота можна потрапити в Бутан. Або, як називають його місцеві, Друк Юл – Країну Громового Дракона …Аеропорт Паро – найбільший у Бутані і єдиний міжнародний. Відкрито в 1983 році. Знаходиться за 6 км від міста Паро, і за 55 км від столиці країни, міста Тхімпху. Розташований на висоті 2 237 метрів, у вузькій гірській долині, на березі однойменної річки Паро. З усіх боків аеропорт оточують гострі піки Гімалаїв, висотою до 5 500 м. Лише вісім пілотів (екіпажі національної авіакомпанії Бутану Druk Air) у світі мають допуск на проведення злетів і посадок у цьому аеропорту.Маневри набору висоти і зниження дуже нагадують американські гірки на швидкості 400 км/год. Уявіть собі, що вузькою звивистою стежкою між височенних гір вам треба пролетіти кулею, вписуючись у кожен вигин і поворот на висоті 4000 м. Від побаченого за вікном і від відчуттів у кріслі запирає дух. Оператор аеропорту – державна компанія Druk Air Corporation Ltd. Технічні характеристики аеропорту: робоча довжина злітно-посадкової смуги – 1985 м (з урахуванням кінцевих смуг безпеки – 2270 м), ширина – 30 м, покриття – асфальт. Ця злітно-посадкова смуга є однією з небагатьох у світі, довжина якої менша, ніж її висота над рівнем моря. Є також чотири кермові доріжки, шириною 15 м кожна.
Аеропортовий комплекс включає: пункт управління з диспетчерською вежею, пасажирський термінал, королівський термінал (термінал офіційних осіб і делегацій), вантажний термінал і два ангари, кожен з яких може вмістити 25-метровий літак. Спеціальна аеродромна техніка паркується на пероні.

Будиночок по прямій – можливо королівський термінал. Як припущення.Кліматичні особливості і складний рельєф ускладнюють роботу аеропорту: через постійні вітри, злети і посадки здійснюються переважно в одному напрямку – південному. При наборі висоти і зниженні сильна турбулентність у будь-яку погоду. Аеропорт не має світлосигнального обладнання і працює лише у світлий час доби – фактично від сходу і до заходу сонця. Пілоти використовують візуальну схему заходу на посадку.
Пасажирський термінал, як і всі інші будівлі в Бутані, побудований у національному стилі, і включає: 4 стійки реєстрації, 1 вихід на посадку, 1 багажну стрічку, пункти огляду, прикордонного, митного та ветеринарного контролю, пункт обміну валюти, пошту, ресторан, VIP-зал, магазини сувенірів і duty free. Є паркінг і два маленькі готельчики. Пасажирооборот аеропорту складає трохи більше 30 тис. осіб.Фактично, аеропортом користується єдина авіакомпанія Druk Air – Royal Bhutan Airlines або Королівські Авіалінії Бутану. Тільки її літаки мають право виконувати міжнародні перельоти в Бутан. Почасти це пов’язано і з особливостями аеропорту – крайньою складністю злетів і посадок.
Флот авіакомпанії складається з чотирьох повітряних суден: трьох Аеробусів А-319 (лізинг) і одного ATR 42-500 (власність). Компонування А-319: 20 місць бізнес-клас і 94 економ, ATR 42-500 – 48 місць економ-класу.
Aеробус А-319, Аеропорт Паро, Бутан.ATR-42.
Аеробуси компанії Druk Air відрізняються від аналогічних машин – на цих встановлені потужніші двигуни від Аеробуса А-320. Таким чином, при меншій масі, бутанські А-319 мають велику силу тяги, що дозволяє їм злітати з короткої смуги при повному завантаженні. При посадці в аеропорту Паро реверс використовується практично до повної зупинки літака. Як правило, літаки не завантажують на 100%, а центрують так: пасажирів в економі розсаджують по двоє на ряд із трьох крісел. Обмеження по багажу: в економі – 20 кг, у бізнесі – 30 кг, але ручна поклажа (5 кг) буде включена в ці 20 або 30 кг.У маршрутній мережі Druk Air 13 пунктів призначення: місцеві – Бумтанг (Bumthang), Гелепху (Gelephu) і Йонгпхулла (Yongphulla); міжнародні – Дакка (Бангладеш), Багдогра, Гайя, Гувахаті, Делі, Калькутта і Мумбаї (Індія), Катманду (Непал), Бангкок (Таїланд), Сінгапур. Майже всі рейси виконуються з проміжними посадками.
І маленька, але важлива особливість: Druk Air не гарантує виконання рейсів за розкладом, оскільки час прильоту і вильоту залежить від метеоумов аеропорту Паро. Про це перевізник офіційно попереджає на сайті. Так що будьте уважні.
На завершення, маленька приємність: Druk Air – чи не єдина в світі авіакомпанія, пасажири якої можуть побачити найвищу гору планети Еверест (Джомолунгма) з борту літака. Щоб не пропустити цю красу, сідайте по правому борту. Про наближення Евересту командир інформує голосно, але невиразно. Послуга доступна на рейсі Паро – Катманду.

Відео заходу на посадку в аеропорту Паро з кабіни Airbus A319:

Джерело

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *