Цікаво про ПАР: бантустани і “Закон про аморальність”

4 червня 1950-го року в Південно-­африканській республіці прийняли “Закон про аморальність”. Він забороняв сексуальні стосунки між білими та представниками інших рас. Колір шкіри почали вказувати у паспортах. Темношкірим не дозволяли жити разом із білими, для них виділили окремі райони – бантустани. Могли арештувати за вихід із цієї території без дозволу. Закони расової дискримінації діяли до 1991 року.

Бантустани (африк. Bantoestan) – території, які використовували як резервації для корінного темношкірого населення Південної Африки і Південно-Західної Африки (нині Намібія) в рамках політики апартеїду. Десять бантустанів було в ПАР і десять – у Намібії, яка була під її управлінням. Метою їх створення було зосередити на обмеженій території представників однієї народності, що робило бантустани етнічними.
Термін «бантустан» почали використовувати в кінці 1940-х років. Нині слово «бантустан» можуть використовувати в зневажливому сенсі, позначаючи країну або регіон, що не має повного суверенітету.Життя в бантустанах. Бантустани були загалом бідні, тут бракувало робочих місць. Одним з основних джерел доходу були гральний бізнес і топлес-шоу, заборонені Національної Партією як аморальні. Ця обставина підштовхнуло до створення мегакурортів, таких, як Сан-Сіті в бантустані Бопутатсвана. Деякі бантустани випускали власні поштові марки.
Іншим джерелом доходу була пряма допомога Преторії. Наприклад, у бантустані Транскей у 1985 р. вона становила 85% надходжень до бюджету. Нерозвиненість економіки і корупція місцевої влади підштовхували населення бантустанів шукати роботу на «білій» території ПАР. Майже 65% населення бантустана Бопутатсвана постійно працювало за його межами.Не дивно, що бантустани були вкрай непопулярні серед міського чорношкірого населення. Їх жителі були змушені перебувати в ПАР на правах «іноземних робітників».
Проте Ліквідація бантустанів була головним елементом програми Африканського національного конгресу. Після 1994 року їх знову було включено до складу ПАР. Цей процес загалом був мирним, хоча в деяких випадках зустрів опір місцевих еліт.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *