Кенія – країна, в якій туристам не рекомендують гуляти без охорони

Кенія – одна з найбагатших країн центральної Африки. Зараз там небезпечно через близькість Сомалі й значну кількість екстремістів. Часто трапляються теракти в людних місцях. На вулицях багато озброєних військових. Уночі туристам не рекомендують гуляти без охорони.
– Африканське сафарі – спостереження за дикими тваринами у природному середовищі – найкраще провести у Кенії, – каже київський мандрівник Олексій БУРСЬКИЙ, 35 років. Із дружиною Наталею працюють в ІТ-сфері. Наприкінці літа планують удруге відвідати Кенію. Торік провели там 10 днів. – За тур потрібно заплатити від 2 тисяч доларів за одного. Але лише там можна побачити до сотні видів диких африканських тварин.
Найкраще відпочивати влітку. Взимку й навесні часто йдуть зливи. Перед поїздкою слід зробити щеплення від гепатиту А, правця та поліомієліту, жовтої лихоманки. За тиждень до манд­рівки рекомендують почати приймати антималярійні таблетки. Від них паморочиться в голові й час від часу виникають галюцинації.
Зебри й антилопи гну в Національному парку Амбоселі за 240 км на південь від кенійської столиці Найробі. Тут можна зустріти понад 50 видів великих ссавців і 400 – птахів.
Столиця Найробі цікава однойменним парком і близькістю до головних природних принад країни. Тут у міжнародних компаніях працюють багато європейців і американців. Поряд із торговими центрами й ресторанами можуть бути купи сміття, які ніхто не прибирає.У країні понад 50 національних парків і заповідників. У дикій природі живуть леви, леопарди, слони, жирафи, бегемоти і найбільша в світі колонія рожевих фламінго. Полювання заборонене.
Великий африканський розлом, або Велика рифтова долина, – це тріщина Землі на території дев’яти країн континенту завдовжки 6 тис. км, завширшки – від 30 до 100 км. Починається в Йорданії, а закінчується в Мозамбіку. Більша частина розташована в Кенії. Щорічно розширюється на 4 міліметри. У розломі – більшість озер і національних парків.
Сафарі потрібно бронювати заздалегідь, якщо воно не включене в програму туру. В інтернеті багато агенцій пропонують цю послугу, слід надіслати запит і передоплату. Без турагентів до парку не потрапити, потрібен спеціальний дозвіл. Триденне сафарі в Національному парку коштує від 400 дол. на одного. До вартості включені поїздки на джипі з гідом, ночівля й харчування.Перший національний парк у Кенії створили 1946 р. неподалік від Найробі. ­Місто так розрослося, що газелей, зебр, гепардів і птахів зараз фотографують на тлі багатоповерхівок.
На території парку є притулок Девіда Шелдріка. Він займається порятунком і реабілітацією осиротілих слоненят. Їхні матері стали жертвами браконьєрів. Тварин привозять із Кенії й сусідніх країн. Слоненят виходжують, доки ті не стануть готові до самостійного життя в одному із заповідників. Туристів пускають на одну годину – лише вранці. Працівники притулку саме годують слоненят із великої пляшки. У ній – суміш із коров’ячим молоком.
Політ на повітряній кулі над саваною коштує від 400 дол. На світанку туристів підіймають на півкілометрову висоту. Унизу видно стада антилоп, зебр, слонів. Якщо пощастить – можна побачити полювання хижаків.
У національному парку “Озеро Накуру” живуть два види рідкісних носорогів – чорні й білі. На гніздівлю злітаються тисячі фламінго. В озері – безліч блакитно-зелених водоростей, якими харчуються птахи.На диких тварин полювати заборонено законом. Виняток: коли ті нападають на людину. Але щороку фіксують кількадесят убивств левів, гепардів, копитних. Мільйонери платять від 50 тис. дол., аби застрелити тварину. Організовують сафарі-полювання часто наглядачі національних парків.
За 10 км від Найробі є приватний заповідник рідкісного виду – жирафів Ротшильда. У дикій природі їх лишилося кілька сотень. Мають яскраве сітчасте забарвлення. Усередині заповідника звели готель. Гості можуть поснідати чи пообідати в компанії жирафів. Тварини гуляють територією, просовують голови у прочинені вікна.Найпопулярніший парк для сафарі – “Масаї Мара”. Тут мешкає так звана велика африканська п’ятірка: леви, леопарди, слони, буйволи й чорні носороги. Щороку в червні й жовтні триває велика міграція тварин із Танзанії у Кенію і навпаки. Стада антилоп, зебр, газелей та інших копитних переходять річку в одному місці. Там на них чатують голодні крокодили. За їхнім полюванням спостерігають тисячі туристів. Під час сафарі верх мікроавтобуса або джипа відкидається. Заборонено виходити з машини, кричати, дражнити звірів, викидати сміття. Можна лише спостерігати й фотографувати.Тварини нерідко нападають на автомобілі з людьми. Розлючений носоріг чи слон легко перекидає авто. Леви вистрибують на дах. Зебра може засунути голову у відчинене вікно й укусити. Мавпи крадуть прикраси й фототехніку.
У “Масаї Мара” живе плем’я масаїв – кочового народу скотарів. Пасуть корів. Традиційна їжа племені – юшка з молока і борошна, в яку іноді додають коров’ячу кров. Масаї вважають, що свіжа кров тварини надає їм сили і витривалості. Житло будують із гілок дерев і чагарників, а потім обмащують їх коров’ячим послідом. Носять багато прикрас, обмотуються яскравими покривалами. Чоловіки мають по кілька дружин і для кожної будують дім. Ще 10 років тому був звичай: хлопець стає чоловіком і зараховується до племені, коли вб’є лева. Його зуб носить на шиї все життя. Зараз це заборонили природоохоронні організації. Деякі общини масаїв дозволяють приходити туристам у свій табір. Беруть за це від 30 до 100 доларів. Окрему плату вимагають за фото, показ “танцю”, стрільбу з лука.Жінки виконують національний танець племені масаї. В їхньому одязі традиційно переважає яскравий червоний колір – так відлякують хижаків
За останні 10 років кількість слонів в Африці зменшилася з 415 до 111 тис. Щороку понад 30 тис. убивають заради слонової кістки. З бивнів виготовляють прикраси й предмети інтер’єру. Ріг носорога на чорному ринку в Азії коштує дорожче за золото чи кокаїн (вартість одного грама рогу носорога – $110). Його використовують у нетрадиційній медицині для омолодження й покращення потенції. Після зброї, наркотиків і торгівлі людьми це найприбутковіша галузь контрабандного ринку.
Уряд озброює рейнджерів у заповідниках, залучає військових до патрулювання, браконьєрів карають по­збавленням волі на десятиліття. Але слонів і носорогів продовжують убивати.
Щороку в країні спалюють понад 5 тонн конфіскованих слонячих бивнів – як символ боротьби з браконьєрством. Президент Кенії підносить факел до гори слонової кістки. Перше публічне спалення відбулося 1989-го. На тому місці звели монумент.
У Кенії дві офіційні мовианглійська та суахілі. Дітей до третього класу навчають на суахілі, а потім викладають англійську. Суахілі створили араби, які подорожували Чорним континентом й торгували. У мові багато арабських слів. Є також іспанські, французькі та голландські. Найпопулярніше слово – “джамбо”. Мовою суахілі означає “привіт”.Заборонено ввозити, вироб­ляти і використовувати поліетиленові пакети. Це стосується й іноземних туристів. Вони ж зазвичай упаковують свої речі в пакети, перш ніж скласти до валізи. Штрафи за порушення – від 1000 дол. або чотири роки в’язниці.
Досі практикують жіноче обрізання. За місцевими віруваннями, це очищує та робить придатними для шлюбу. Понад чверть кенійських жінок пережили цю болісну процедуру, за даними ООН. Її здійснює знахарка за допомогою леза, скла чи ножиць. Кожна п’ята дівчинка помирає від втрати чи зараження крові.
Кенія – великий виробник кави, хоча самі готувати її не вміють. Кавові машини є лише в ресторанах. Місцеві жителі п’ють розчинну.

М’ясо крокодила на смак, як індичка. Антилопи – жорстке і неприємно пахне.
Кенійців не можна фотографувати без дозволу. Починають кричати й кликати поліцію. Та буде на їхньому боці. Варто спочатку домовитися за кілька доларів. Заборонено фотографувати мавзолей першого президента Кенії Джомо Кеніати, прикордонні стовпи, військові об’єкти й людей у будь-якій уніформі.Не можна вивозити з країни сувеніри зі слонової кістки, крокодилячої шкіри й бивнів носорога.
Республіка Кенія розташована на сході Африки. Межує з Південним Суданом, Ефіопією, Сомалі, Танзанією та Угандою. Омивається Індійським океаном. Площа – 580,4 тис. кв. км. Населення – 45,9 млн, середній вік – 19,5 року. Кенія здобула незалежність від Великої Британії 1964 р. Зараз це – парламентсько-президентська республіка. Половина населення сповідує релігії містичних культів – вуду, шаманізм. Решта – християни та мусульмани.
Основне джерело доходів країни – туризм. У цій сфері отримують найвищі зарплати – від $150 до $200. Три чверті працівників зайняті в сільському господарстві. Майже третина кенійців – безробітні
Дід колишнього президента США Барака Обами по батькові був знахарем кенійського племені Луо
Кенійка Тегла Лорупе побила три світові рекорди в бігу на дистанціях 20 тис., 25 тис. і 30 тис. м.
Найдавніші на Землі знаряддя праці віком 3,3 млн років знайшли в околицях озера Туркана в Кенії 2015-го.
Найпопулярніший сувенір із Кенії – дерев’яні чоловічі, жіночі та дитячі маски. Шамани й знахарі застосовують їх у ритуалах. Вирізають із рідкісного виду “чорного” дерева. Коштують від $30 до $3 тис.Автор: Ольга ШВЕД

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *