Учітеся брати мої: Іноземні студенти вшановують Великого Кобзаря

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!..

І все б нічого, якби ці слова звучали з уст українців, але на превеликий жаль, іноземці краще володіють словом Шевченка, ніж свої, рідні… Просто вони поважають країну, в яку потрапили з якихось причин…

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *