Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!..
І все б нічого, якби ці слова звучали з уст українців, але на превеликий жаль, іноземці краще володіють словом Шевченка, ніж свої, рідні… Просто вони поважають країну, в яку потрапили з якихось причин…
