Ходить по землі Святий Миколай: історія, традиції, прикмети

19 грудня – День святого Миколая – день святого Миколая. Це найбажаніший день у році для дітлахів. Напередодні свята діти пишуть йому листи з побажаннями і вкидають їх у поштову скриньку або кладуть за вікно і моляться до нього, просячи передусім здоров’я для себе та батьків. У переддень свята діти пригадують усі свої вчинки за рік, зважують яких більше – добрих чи поганих і загадують, що принесе Миколай – подарунок чи, можливо, різоку? Чемні дітки обов’язково отримають під подушку подарунок, а неслухняні – різку. Ця різочка є своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.
А в ніч на 19 грудня до кожної дитинки приходить Святий Миколай і кладе під подушку подарунки.
Нині багато людей підтримують добру традицію – у день святого Миколая опікуються сиротами та знедоленими дітьми, даруючи їм подарунки.
Народні традиції на Миколая
Колись у давнину господарі у цей день варили пиво, скликали гостей, гуляли, веселилися. А по обіді запрягали найкращих коней у сани і з піснями їздили навколо села – “бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав!”
На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, на які варили кутю і узвар, щоб у наступному році забезпечити врожай на жито й плоди.
На Поділлі стежили за тим, хто першим прийде зранку до хати. Той, хто приходив, вважався першим “полазником”. “Полазами” вважаються чотири дні в році: Введення, Миколая, Анни і Різдво або Новий рік. У ці дні також першим перейти подвір’я має господар, не хто інший. Кожен газда встає в цей день якомога раніше, ніж звичайно, і йде годувати худобу. Зайшовши до хліва, поздоровляє худобу словами: “Дай, Боже, добрий день, щоби худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!”
На Київщині хазяїн, прийшовши із церкви, брав миску зі свяченою водою, паляницю з грудочкою солі, квача з різного зілля, ішов кропити господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!».
Вважається, що святий Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, також є покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.
Є легенда, що жінка, яка була дуже бідною перед тим як лягти спати у переддень Миколая дуже щиро і довго молилася і просила у нього допомоги. Пізно лягла спати, а на ранок, коли застеляла ліжко під подушкою знайшла пулярець (гаманець) повний грошей. Так і розпочалася традиція класти дітям подарунки під подушку.
У народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Всі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Виходячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця.
Народні прикмети:
• Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.
• У році є два Миколи: до першого Миколи не буває холодно ніколи, а до другого Миколи не буває тепла ніколи.
• Великий іній на Миколи – на гарний врожай хліба.
• Як на Миколу піде дощ, то буде добрий врожай на озимину.
• Морозяний день – на добрий врожай хліба й городини.
• З цього дня підходять Миколині морози: “На Студеного Миколу снігу навалить гору”.
• Якщо в день Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва (7 січня).
• “Скільки буде на Миколи зимового снігу, стільки буде трави на Миколу теплого”

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *