Що таке біткоіни і як вони з’явилися?

Що таке біткоін, чим займаються майнери і чи законно це в Україні?
Біткоін – найпопулярніша криптовалюта у світі, з квітня 2017 року його курс до долара зріс у чотири рази, “ферми” з “виробництва” біткоінів використовують величезну кількість електроенергії, а справжнє ім’я його творця (або творців) приховано за псевдонімом. Ми зібрали все, що варто знати про біткоіни, блокчейн, майнерів і чи легальним є цей бізнес в Україні.
Що таке біткоіни і як вони з’явилися?
Біткоін – віртуальна валюта. Її не контролює жоден банк, вона немає купюр і банкнот, а всі транзакції проводять лише в інтернеті.
Протокол Bitcoin і першу версію програмного забезпечення створив у 2009 р. програміст, який відрекомендувався як Сатоші Накамото. На його честь названо найменшу частину валюти (“цент”) – 1 сатоші, який дорівнює 0,00000001 біткоіна.
Накамото стверджував, що він народився в 1975 р. у Японії і живе там досі, однак щодо цього є певні сумніви. Дехто вважає, що за псевдонімом Сатоші може ховатися розробник або група розробників з Європи або США.Біткоіни можна переказувати зі свого гаманця на гаманець іншої особи, у такий спосіб купуючи товари або оплачуючи послуги не лише в межах інтернету, а й у реальному світі. Наприклад, деякі кафе або магазини на Заході дозволяють заплатити за каву в біткоінах.
Курс біткоіна до долара зростає і зараз уже перевищує $4 тис. за один біткоін. У квітні 2017 р. він становив близько $1 тис.
Гаманець Bitcoin – це не рахунок у банку і не пластикова картка
• усі гаманці і транзакції в системі – публічні. Будь-яка людина може зайти на сторінку вашого гаманця, побачити, які суми вам переказували, коли і звідки. Водночас самі гаманці повністю анонімні і жодним чином не прив’язані до реальної людини. Ідентифікувати власника гаманця або творця транзакції неможливо: під час реєстрації не вказують особистих даних і не вимагають жодних документів.
• у системі Bitcoin немає такого поняття як баланс гаманця. На сторінці гаманця немає інформації про те, скільки на ньому біткоінів. Щоб вирахувати баланс, потрібно самостійно порахувати суму транзакцій (історія всіх гаманців публічна). Є програми з графічним інтерфейсом, які роблять це замість користувача.
• транзакції в системі Bitcoin неможливо повернути або скасувати. Цим користуються шахраї: якщо ви купуєте товари або послуги за передоплатою, ви вже точно не зможете повернути свої гроші.
Ще одна відмінність – перекази біткоінів проводять прямо, без посередників у вигляді банку або інших регуляторів. Групи транзакцій об’єднують у блоки. Ланцюжок блоків (блокчейн) дає можливість відстежити всі коли-небудь здійснені операції з біткоінами. Простими словами, блокчейн – це публічний реєстр (база даних), який зберігають на безлічі комп’ютерів одночасно, що містить усю інформацію про транзакції.
Звідки беруться біткоіни?
Біткоіни можна не лише переказувати з одного гаманця на інший, а й “добувати” (майнити). Майнери отримують винагороду (нові біткоіни) за те, що створюють новий блок транзакцій у блокчейні. Для створення нового блоку необхідно розрахувати певне значення, яке виконує умови системи.
По суті, потрібно розв’язати певне математичне завдання за допомогою свого комп’ютера. Засновник Bitcoin Сатосі Накамото на ранньому етапі криптовалюти “намайнив” приблизно 1 млн біткоінів ($4,2 млрд за курсом на серпень 2017-го).
Однак зараз повторити таке вже неможливо. У системі Bitcoin закладено “рівень складності”, від якого залежить імовірність отримати потрібне значення й заробити біткоіни.
Рівень складності автоматично перераховують приблизно раз на два тижні, щоб підтримувати на одному рівні середню швидкість створення нового блоку (один блок протягом 10 хв). Якщо майнери формують блоки швидше, то “складність” підвищують і знайти потрібне значення стає складніше.
На цьому вже не можна заробляти?
Імовірність успішно створити блок – це відношення розрахункової потужності майнера до розрахункової потужності всієї мережі.
У перших версіях програми Bitcoin для майнінга використовували центральний процесор комп’ютера, згодом стали використовувати продуктивніші відеокарти. Потім почали випускати спеціалізовані процесори (ASIC), призначені суто для майнінга біткоінів.
У 2012–2013 рр. цим бізнесом зацікавилися великі інвестори, що створили “біткоін-ферми” з тисячами спеціалізованих процесорів. Через це розрахункова потужність мережі поступово зросла настільки, що можливість створити блок на звичайному комп’ютері де-факто зникла.
У січні 2015 р. видання The Economist писало, що навіть якщо всі майнери використовують найенергоефективніші процесори ASIC, вони витрачають 1,46 терават-години електроенергії на рік, що еквівалентно річному споживанню 135 тис. стандартних американських будинків.
До речі, створювати нові блоки й майнити біткіони нескінченно теж не можна. У системі заздалегідь відома емісія, а загальний обсяг валюти обмежено. Винагороду за створення нового блоку приблизно раз на чотири роки зменшують удвічі.
Зараз в обігу є приблизно 15 млн біткоінів, до 2033 р. кількість сягне максимальної оцінки – 21 млн, після чого майнінг припиниться. Який статус біткоінів в Україні?
У різних країнах світу правовий статус біткоіна значно відрізняється. Наприклад, у Німеччині його вважають розрахунковою грошовою одиницею, у Японії – законним платіжним засобом, у Китаї операції з біткоінами дозволено для фізичних осіб і заборонено для банків, у Швейцарії біткоін має такий самий статус, як і іноземна валюта.
В Україні першу офіційну заяву щодо біткоінів Нацбанк зробив у листопаді 2014 р. У відомстві підкреслили, що на території України єдиним платіжним засобом є гривня, а біткоін – це “грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю й не може бути використаний фізичними і юридичними особами як платіжний засіб”.
У березні 2017 р. аналогічну заяву зробив голова ради НБУ Богдан Данилишин в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”. Він підкреслив, що криптовалюту в країні не можна використовувати як платіжний засіб, однак Нацбанк “вивчає досвід упровадження інноваційних продуктів на ринку платежів” і відстежуватиме політику центральних банків і держустанов інших країн.
Тема знову набула актуальності у серпні 2017 року, коли стало відомо, що співробітники Служби безпеки України й Нацполіції виявили незаконну “біткоін-ферму” в Інституті електрозварювання імені Патона в Києві. За словами правоохоронців, у неробочому басейні було 200 процесорів, а отриману криптовалюту обмінювали на електронні гроші офіційних платіжних систем, підробляючи банківські документи. Святошинський районний суд Києва дозволив Нацполіції вилучити комп’ютерну техніку й усю документацію для проведення розслідування.Видання “НВ Бизнес” із посиланням на свої джерела писало, що СБУ вийшла на майнерів, ведучи стеження за співробітником прокуратури, який їх “покривав”. Правоохоронні органі інформації не підтвердили.
У коментарі “НВ Бизнес” юрист Ростислав Кравець зазначив, що майнери не використовують біткоінів як засіб платежу (як заміну гривні), тому правоохоронцям буде важко довести їхню провину.
На його думку, суд може визнати лише нецільове використання басейну або незаконне заняття підприємницькою діяльністю, “хоча навіть останнє важко довести”. Він уважає, що всю вилучену техніку повернуть власникові, а майнерів можуть визнати винними тільки у використанні басейну без плати за оренду.
11 серпня прес-служба НБУ повідомила, що Нацбанк має намір виробити єдину позицію про правовий статус біткоінів разом із Мінфіном, Держфіскальною службою, Держслужбою фінмоніторингу, Нацокомісією з цінних паперів і Нацкомісією, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *