Традиції Скандинавії: Кулнінг, який заворожує

Кулнінг (kauking, kaukning у деяких районах Норвегії і колишній норвезькій провінції в Швеції, а також kulokker, kyrlokker або lockrop) специфічний вид пісень у фольклорній музиці Норвегії. Історично придуманий на скликання худоби (корів, кіз і т.д.) із високогірних пасовищ, де стадо було протягом цілого дня. Цілком можливо, що звук служив також для відлякування хижаків, але це не було основною метою виклику.
Найближчим за своєю руйнівною силою музичним напрямом є куку-йодль.
Цю пісенну форму (kulning), як правило, використовували жінки, оскільки саме вони випасали стада на високогірних пасовищах, але трапляються й записи кулнінгів у виконанні чоловіків. Існує припущення, що це був один із найперших способів приручити тварин у стаді в скандинавському регіоні.
Високі звуки цієї вокальний техніки – кулнінга могли також використовуватися для зв’язку на великі відстані (в цьому є щось спільне з тірольськими наспівами).
Цікаво, що вид кулнінгів – Kulokks міг належати приватній особі, а іноді й цілому роду і передавався у спадок, щоб стадо сім’ї знали, коли їх звуть господарі.
Порівняно з іншими регіональними традиційними піснями, наприклад, joik, немає ніяких доказів того, що цей жанр застосовували в релігійних ритуалах або для інших цілей. Його використовували на фермах у тваринництві в середньовіччі. Ця традиція триває навіть сьогодні.
Кулнінг і kulokker використовував норвезький класичний композитор Едвард Гріг.
26-річна Йоанна Єнтон зі Швеції володіє неймовірно дзвінким голосом, який дозволяє їй виконувати кулнінг – давню скандинавську традиційну пісню для закликання худоби.
Дівчина поділилася відеороликом, на якому ціле стадо корів відгукується на спів і підходить до неї.
Не знаю як ви, а у мене від таких речей мороз по шкірі 🙂

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *