Африка красива: Колоритні племена континенту

Повсякденне життя африканських племен може видаватися дивним навіть для мешканців цього континенту. І лише природа і допитливі мандрівники лишаються наодинці з колоритом і незвичністю побуту етносів за межею мегаполіса.
Тоді як характер і темперамент визначають індивідуальність особистості, місцеві правила і звичаї формують самобутність народів Африки. Тисячі племен і близько п’ятдесяти націй, що говорять різними мовами і сповідують різні релігії, зустрічають ранок дотримуючись своїх традицій. У звичні будні вони, немов жерці Мельпомени, щодня створюють чарівну атмосферу ефектними танцями і строкатими костюмами.Масаї: близькість із цивілізацією
Плем’я досі підтримує давні традиції і лиш інколи дозволяє зазирнути за ширму свого життя іншим народностям. Воно знайомить зі своїм побутом і дає змогу за винагороду взяти участь у церемоніях, приміром, весільних. Високі і стрункі представники племені імпозантно показують себе в танці адуму – підстрибуючи і в такий спосіб зваблюючи погляд майбутньої нареченої. 

Використовуючи червоний колір в одязі, вони загортаються у простирадла (шука), а у прикрасах – білі браслети і буси, які відтінюють «сукні». Доповнюють свій образ аборигени масивними металічними конструкціями у вухах. Жінки голять голови, прикрашають губи дисками і позбуваються із власної волі двох передніх зубів. Ці люди твердо переконані, що всі тварини планети належать їм, тому вкрасти у чужоземця худобу – аж ніяк не соромно.Водаабе: фестиваль краси як вибір нареченого
З року у рік плем’я Водаабе живе, з нетерпінням очікуючи на конкурс краси. Воно тим таке бажане й очікуване, що дату і місце тримають у суворому секреті. Чоловіча краса – немов культ, і всі зусилля докладаються для її звеличення. Макіяж має свої особливості – темними тонами максимально намагаються підкреслити виразність очей і вилиць. Убранство волосся змагається у витонченості та привабливості. Захід цікавий тим, що беруть участь у ньому виключно чоловіки. Роль жінок полягає – зауважити найяскравішого і влаштувати потім пишне весілля. Це цілий фестиваль, де чоловіки в одязі, що впадає в око, танцюють “Yaake”: упевнені рухи, оплески і вертіння очима. Видовищно!
Туркана: бісерні коміри
Яскраві бісерні буси (жовтого, червоного, синього кольорів) прикрашають шиї жінок племені Туркана. Часто спрацьовує вислів «краса потребує жертв», тому що намиста вельми громіздкі і можуть важити близько трьох кілограмів. Важке кольє підкреслює контур плечей. Тут у пошані масивні сережки і складні зачіски.Цікаво й те, що жителі як аксесуар використовують маленький стільчик “екічолонг”. Його можуть прихопити із собою в гості. А корисна функція – це збереження зачіски: голову кладуть на табурет. Жінки підкоряють осанкою, особливо у моменти транспортування води: двадцятилітрові ємності вони несуть на головах.Кікуйю: індіанські мотиви
У фермерських клопотах неподалік міста Найробі живуть Кікуйю, народ групи банту. Талановиті землероби, ці люди успішно розподіляють обов’язки між членами групи, вирощуючи тростину, бобові, просо і тютюн. Плем’я прославилося вирощуваням кави, яка стала брендом на світовому рівні. Працелюбні і не байдужі до гончарного мистецтва, вони при цьому не забувають про красу зовнішності і мають свою родзинку в одязі. Шкури тварин як накидки виглядають немов сукні, а намиста з мушель каурі з використанням пір’я додають урочистості. Вбрання кікуйя зовсім не характерні для інших регіонів Африки, тим вони і цінні.Хімба: коси глиняного кольору
Мінімум одягу і максимум грації – такі характеристики підходять для кочового племені Намібії. Ці люди бережуть традиції ще з витоків, будують конусоподібні житла і розводять домашню худобу. Вони зберігають свої ритуали і не дуже полюбляють сучасні костюми. Місцеві жінки, на відміну від представниць інших племен, не голять голови – вони заплітають коси, вкриваючи їх сумішшю з охри, жиру і попелу. Ноги і шию прикрашають вишуканими браслетами темних відтінків. Чоловіки не відмовляються від головних уборів, але тільки одружені дозволяють собі спорудити тюрбан. Зовнішній вигляд жителів племені Хімба вирізняється спокоєм і витриманістю.
Каро: майстри квітково-овочевих експозицій
Плем’я, що живе на березі річки Омо, зовсім не випадково отримало назву «їдці риби». У раціоні – дари водних стихій, м’ясні продукти не у пошані.
Ці люди з гарпунами на каное люблять полювати на крокодилів. Модники використовують кукурудзяні качани у волоссі, скойки у бусинах. І, звісно, квіти – безумовні атрибути вбрання. Сурма: метаморфози розфарбування
Біла й жовтогаряча фарби переважають в ефектних і виразних малюнках племені, котре проживає в долині ріки Ома у південній Ефіопії. Зістріч із ним – це як нагорода за важкий шлях через гірські хребти. Ці люди живуть осторонь від інших, будують хижки із соломи, піклуються про домашню худобу й насолоджуються свободою. Вони не стануть випрошувати монети у мандрівників, на відміну від народів, більш прихильних до приїжджих.

Ідентифікують себе і висловлюють своє ставлення до світу тонкими чи товстими лініями, прямими чи закрученими у візерунки по всьому тілу. У жіночому макіяжі переважають плавні округлі лінії, у чоловічих – строгі геометричні фігури. Ритми природи надихають, і ми бачимо на їхніх головах в елегантний спосіб споруджені капелюхи із гілок, прутів і пір’я.

Джерело

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *