Бангладеш – країна величних храмів, приязних мешканців і бенгальських тигрів

Дивовижно, як величні храми, створені руками стародавніх бенгальців, уживаються зs щоденною метушнею бангладеських реалій. Ніби оази минулих часів, вони мовчки спостерігають за бурхливим джерелом життя з усією його багатогранністю і мінливістю. Бангладеш – одна з найгустіше заселених держав південно-східної Азії, що розмістилася в дельті річки Ганг, біля підніжжя царствених воріт Гімалаїв. У колись могутньому королівстві Бенгалія тепер володарює всепоглинаюча анархія «транспортної какофонії», багатоликість котрої навряд чи можна порівняти з будь-якою іншою азіатською країною.

Хаотична маса трафіку з битком набитих туземцями автобусів, що не підкоряються правилам дорожнього руху, всюдисущих велорикш з усміхненими водіями, готовими одразу запропонувати екскурсію у своїй «кареті», потягів, синонім яких не інакше як «екстрим», і навіть човнів, щоб дістатися по воді на роботу і повернутися увечері додому.

Незважаючи на непростий спосіб життя, пов’язаний із фінансовою нестабільністю, обмеженими в комфорті умовами, більшість бангладешців – відкриті, вони виявляють щирий інтерес до іноземців, готові йти на контакт.Хоча «Країна бенгальців» і вважається незаможною, багатством тамтешньої природи можна захоплюватися без кінця. Ліс Сундарбан, що потопає в зелені, славиться різноманіттям своєї рослинності. Королем бенгальських дібров вважають вічнозелене дерево манго. Ці дерева розрослися у величезну колонію, вкривши собою ціле узбережжя. Подивитися на тропічний рай з’їжджаються туристи з різних куточків планети. У тваринному світі увагу мандрівників приваблює мешканець місцевих лісів – бенгальський тигр. Ці рідкісні тварини статечно і неквапливо прогулюються серед крон пухнастих дерев, для яких мангові зарості є прихистком від браконьєрів, і вберігають від повного винищення.
Божевільний потік трафіку з «двоповерховими» автобусами, другий поверх яких – дах, заповнений відчайдушними сміливцями, велорикші, що шастають повсюди, як метелики, контраст вікових храмів і різнобарвних рекламних вивісок, висотки з їхніми допитливими мешканцями, готовими одразу ж після знайомства у пориві приязної бесіди запросити незнайомця на весілля – в цьому весь Бангладеш.
Туризм Бангладеш, який все більше зміцнює свої позиції у світовій індустрії відпочинку, є значним джерелом доходу країни. Нині ця маленька держава може похизуватися кількома курортами, орієнтованими на європейського туриста, один із них – Кокс-Базар. Розташований на перетині з М’янмою, він захоплює своїми безкраїми золотистими пляжами, які лагідно омивають хвилі Бенгальської затоки, й активними хвилями, що ваблять сюди любителів серфінгу. Щоправдаи місцеве населення живе за релігійними правилами, тому відкриті бікіні краще приберегти для більш ізольованих пляжів, наприклад, Хімачері.
Гостроверхі білі пагоди, що виступають на невисоких пагорбах, буддійські храми, гробниці монастиря Бара-Кхьянг і найбільша бронзова статуя Будди в країні – будуть цікаві «мисливцям» за реліквіями.

Любителі екзотики під наглядом досвідчених провідників можуть пройти у джунглі. Там окрім непередбачуваної дикої природи на них очікують численні покинуті палаци індійських князів-магараджів. Щоправда слід пам’ятати, що літо тут відзначається сезоном дощів, тому весна – найкращий час для відвідин Бангладеш.

Бангладеш – країна палаців, храмів і мечетей, останніх тут близько 700. Кожна з цих будівель – справжній шедеврр мистецтва, створений багато століть тому і не зіпсований навіть невблаганним часом. Один із таких витворів – Будда дхату Джаді, або Золотий Храм. Завдяки своєму розташуванню на вершині високого пагорба храм можна побачити з будь-якої точки міста Бандарбан. Біля статуї Будди є водойма «Став янголів», біля якого щодня проводять релігійні торжества.

Джерело

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *