Звичаї, прикмети та забобони у Страсну п’ятницю?

Люди в усі часи особливо шанують Страсну п’ятницю. У цей день не можна нічого їсти до виносу плащаниці, а опісля – споживати лише хліб і пити чисту воду.
Головним християнським обрядом у страсну п’ятницю є винесення плащаниці. Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.
Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня, тричі обходять довкола церкви і несуть її за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп’яття з полотном.
В Галичині в Страсну п’ятницю навіть дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев’яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев’яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціяльними ручними калатальцями.
Віруючі люди не їдять нічого до виносу плащаниці. Повернувшись із церкви, родина сідає за стіл вечеряти. Вечеря у Страсну п’ятницю — пісна, навіть риби їсти в цей день не годиться. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров, ні співати. Господиням дозволялось тільки пекти паски та садити капусту. «Як тільки посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, йдуть на город садити розсаду капусти — щоб здорова як паска була. Але якщо паска не вдасться, верх западе, або пустою буде, то вважалось, що це знак на поганий врожай та негаразди в усій родині».
До плащаниці християни приступають не тільки у п’ятницю, але й в суботу цілий день.
Що не можна робити у Страсну п’ятницю, а що навпаки – краще зробити саме цього дня? Які є прикмети, звичаї та забобони? Про це та багато іншого розповіла мольфарка Олена Стеценко.
«У це велике свято не можна нічого встромляти в землю, особливо залізні предмети. Вважається, що того хто це зробить спіткає якась біда та невдача. Уражене цього дня дерево або інша рослина обов’язково загине. А ось петрушка посаджена цього дня, дасть подвійний урожай».
У це велике свято не можна працювати, шити, різати й пиляти. Це вважається великим гріхом. Навіть хліб різати не можна, а тільки ламати. А ще тісто для хліба потрібно замішувати у чистий четвер, а випікати – у Страсну п’ятницю. Вважається, що хліб, спечений цього дня, ніколи не запліснявіє протягом усього року, а ще може вилікувати від усіх хвороб. Також цей хліб служить оберегом від багатьох неприємностей і бід.
Окрім того є ще дуже багато народних прикмет. Ось зокрема ті, які перевірені багатьма роками.
• «У день Страсної П’ятниці не прийнято голосно шуміти, особливо сміятися. Кажуть що ті, хто цього дня будуть сміятися, потім весь рік будуть плакати.
• Цей день найкраще присвятити думкам про життя, про те яке воно швидкоплинне, думати про Ісуса Христа, якого розіпнули на Голгофі».
Цей день богослужіння пройнятий скорботою, але незважаючи на це він вже готує віруючих до майбутнього свята Воскресіння Христового.

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *