Міcта майбутнього: топ-5 наймолодших міст на планеті

У світі є безліч древніх міст, які можуть похвалитися багатою історією, відмінно збереженими будівлями або величними храмами. Однак є також місця, де мегаполіси постають «з нуля», і часто вражають сучасністю, порядком і незвичайними технологічними рішеннями.
1. Альмера, Нідерланди
Альмеру можна сміливо вважати наймолодшим містом у Нідерландах. Його будівництво почалося в 1976 році, а міські права (статус міста) він отримав уже через сім років. Це також найбільша агломерація регіону Флеволанд, яка налічує 216000 мешканців, — сьома за величиною в країні. Рішення про будівництво нового міста було викликано зростанням кількості людей у Нідерландах і спробою задовольнити потреби житлового будівництва.Нові житлові будинки, громадські будівлі, магазини і школи, побудували на польдерах — територіях, «відібраних» з моря, осушених і адаптованих під забудову. План міста було створено в студії, яку вибрали на конкурсній основі, а найважливіші об’єкти в Альмерії були розроблені кращими архітекторами світу. У жовтні 2007 року міська рада уклала угоду з урядом, щоб поступово врегулювати агломерацію. До 2030 року число жителів має зрости, щонайменше, до 350000.2. Масдар, ОАЕ — місто в пустелі
Будівництво Масдара, що за 17 км на південь від Абу-Дабі, столиці ОАЕ, було запущено в 2006 році. Місто символізує нову еру в історії країни, пов’язаної, в основному, з видобутком нафти. Тут створені ідеальні умови для комфортного проживання в місці, яке вороже людям через спеку, безплідний грунт і важкого доступу до питної води.Засновники «smart city» хочуть довести, що створення інтелектуального, ідеального міста в пустелі — цілком можливо. За планом усю його поверхню займатимуть тротуари, парки, сквери та будівлі, а громадський транспорт переміщатиметься під землею. Реалізація проекту, ініційованого у 2006 році, мала, спочатку, завершитися за 10 років. Проте зараз очікується, що будівництво завершиться десь між 2017 і 2020 роком. Місто має корисну площу всього в 6 км2 і має стати домом для 50 тис. жителів і місцем роботи 40 тис. осіб. Вартість проекту оцінюється в 20 млрд дол. США.

3. Сонгдо, Південна Корея
Південнокорейське Сонгдо поки на стадії будівництва, проте вже офіційно його оголошене містом. Наразі тут мешкає бл. 60000 жителів. Воно розташоване неподалік від Жовтого моря, а збудоване на штучному острові, неподалік Інчхон.Сонгдо — один із перших мегаполісів у світі, побудованих «з нуля», відповідно до принципів ультра-сучасного міського планування і використання екологічно чистих технологій.
За планом воно має конкурувати з такими мегаполісами як Шанхай, Гонконг і Сінгапур. Завершення будівництва заплановане на 2016 рік. Його плани передбачають зведення, крім типових офісних будівель, шкіл, лікарень і жилих будинків, ще й точних копій відомих пам’яток. Передбачається, наприклад, спорудження аналогів Центрального парку Нью-Йорка і венеціанських каналів. Вартість проекту оцінюється в суму, близьку 150 млрд дол. 4. Шеньчжень, Китай
Шеньчжень — майже 9-мільйонний мегаполіс у південно-східному Китаї. Місто межує з Гонконгом, одним із найбільших мегаполісів у світі. Зараз це величезний економічний та фінансовий центр, який виник в якості капіталістичного експерименту. Ще кілька десятиліть тому Шеньчжень був невеликим рибальським селищем. Все змінилося в травні 1980 року, коли в Піднебесній було створено першу особливу економічну зону. Це сприяло швидкому розвитку, і невелике село за короткий термін перетворилася на величезний мегаполіс. Варто зазначити, що в Китаї за останні 30 років з’явилося близько 400 міст і населених пунктів. Шеньчжень — найбільший з них.

5. Андрічград, Боснія і Герцеговина
Андрічград — це кам’яне місто, що є частиною Вишеграда. Він розташований у східній частині Боснії і Герцеговини, на річці Дрина, а адміністративно належить до Сербської Республіки. Його було створено для того, щоб вшанувати пам’ять поета і лауреата Нобелівської премії 1961 р. Іво Андріча. Це місто — новий символ миру і співпраці між країнами, які  раніше ворогували. Будівництво почалося в 2011 році і тривало 3 роки. Завершення проекту було не лише мрією югославських діячів культури, а й політичним жестом, з метою демонстрації нового періоду у взаєминах між урядами Республіки Сербської, Федерації Боснії і Герцеговини та Сербії.

Джерело

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *