Топ-10 фільмів 2016 року від ВВС

Під кінець року ледь не кожен поважний сайт складає рейтинги фільмів, мистецьких подій, спортивних досягнень тощо. Ось зокрема 10-ка кращих фыльмыв за версыэю сайту ВВС.10. “Твоє ім’я”
Анімація від режисера Макото Сінкає. Вражає тим, що гра світла і мальовничі панорами роблять його чи не найвидовищнішим мультфільмом року, а сюжет розивається доволі непередбачувано.
Це шкільна комедія про провінційну дівчинку і хлопця з міста, які кожні кілька днів обмінюються тілами. Далі аніме переростає у містичний фільм-катастрофу з подорожами у часі.
Та попри всі свої візуальні й сюжетні феєрверки, стрічка не випускає з уваги ніжну історію дорослішання, коли юні герої усвідомлюють, що можуть більше ніколи не зустріти свою споріднену душу.
9. “Флоренс Фостер Дженкінс”
Чудова комедійна драма Стівена Фрірза з передбачувано розкішною грою Меріл Стріп. Вона втілює нью-йоркську гранд-даму 40-х років, яка може дозволити собі давати пишні концерти, хоча голос у неї – як у папуги при смерті.
Неймовірний також Х’ю Грант, який грає її чоловіка. Уцьому фільмі він повністю розкриває свій потенціал. Завдяки його грі та сценарію Ніколаса Мартіна, історія поглиблюється з приємного фарсу у зворушливий портрет нетрадиційного шлюбу.
8. “Почесний громадянин”
Аргентина висунула цей фільм на Оскар у номінації “Найкращий фільм іноземною мовою”.
Оскар Мартінес грає роль письменника, який отримав Нобелівську премію з літератури і відтоді відмовлявся від будь-яких нагород. Та все ж вирішив отримати дрібну відзнаку від рідного села – через 40 років після того, як залишив його і подався шукати слави в Європу.
Комедійна драма Гастона Дюпра і Маріано Кона програє цілу гаму від бешкетних жартів про провінцію до серйозних дебатів про роль культури.
7. “Засновник”
Кітоніана триває. Після оскароносних фільмів “Бердмен” і “В центрі уваги” харизматичний актор Майкл Кітон зіграв у фільмі “Засновник” – гострій документальній драмі про комівояжера Рея Крока. Він зупинився у придорожньому фастфуді, яким управляють двоє братів (Нік Офферман і Джон Керролл Лінч), й одразу зрозумів, що зможе перетворити його на загальнонаціональну франшизу – “Макдональдз”.
Стрічка, яку зняв Джон Лі Генкок, дає багато інформації для роздумів. Дія фільму відбувається 60 років тому, але зображене в ній протистояння між сімейними компаніями і великими корпораціями актуальне і нині.
6. “Тоні Ердманн”
За здатністю викликати сміх жодна інша комедія 2016 року не зрівняється зі стрічкою Марен Аде (для тих, хто не вірить у німецьке почуття гумору).
“Тоні Ердманн” з його нещадним зображенням бездушного корпоративного життя є однією з найсумніших і проникливих стрічок.
Петер Симонішек блискуче зіграв літнього учителя музики, якому важко знайти спільну мову з донькою-кар’єристкою (Сандра Гюллер).
Тому герой вдається до відчайдушних заходів: одягає дешеву перуку і недорогий костюм, з’являється в її офісі в Бухаресті й видає себе то за персонального тренера, то посла. А далі режисерка веде героїв у ще більш непередбачувані ситуації.
5. “Прибуття”
Фільм про те, як спілкуватися з істотами з іншого світу. Фантастичній головоломці Дені Вільньова не бракує видовищності чи моторошної атмосфери, але по суті – це невелика, камерна річ, яка демонструє вміння Емі Адамс балансувати між жорсткістю і вразливістю.
У певну мить настає поворот, що виводить фільм на новий рівень. І у фіналі, окрім його емоційності, особливо приємне те, що здогадатися, чим усе закінчиться, майже неможливо.
4. “Нічні тварини”
Друга робота Тома Форда як сценариста-режисера – це гостра сатира на мистецьку тусовку Лос-Анджелеса, сумна історія про юнацьку закоханість і кошмарний вестерн, у якому м’який сімейний чоловік (Джейк Гілленгал) вступає в конфлікт із реднеком (Аарон Тейлор-Джонсон).
Усі три частини утворюють виразно неприємний твір про літературу і помсту. Можна захоплюватися розумно сплетеною структурою фільму і водночас – злякатися не на жарт.
3. “Манчестер біля моря”
Кеннет Лонерген за 16 років створив лише три фільми: “Можеш на мене покластися”, “Маргарет” і “Манчестер біля моря”, і всі вони були тріумфальними.
У його новій драмі Кейсі Аффлек грає небагатослівного сантехніка, який після смерті брата змушений повернутися до узбережного міста в штаті Массачусетс. При цьому герой із певних причин хоче чимшвидше звідти забратися.
Герої Лонергена не виголошують демонстративних промов про свої минулі трагедії. Режисер просто показує повсякдення і тихі розмови – з такими достовірними і часто смішними деталями, що ми почуваємось, ніби пережили всі драми разом із персонажами.
2. “Аномаліза”
Режисером і одним зі сценаристів цієї стрічки є Чарлі Кауфман, який створив сценарії для фільмів “Бути Джоном Малковичем” і “Вічне сяйво чистого розуму”. І “Аномаліза” – така ж сюрреалістична, геніальна і пронизлива, як і вони.
Ця лялькова анімація – про самотність, депресію і ту легкість, з якою ми закохуємось і розлюблюємо. “Аномаліза” розповідає історію чоловіка на ім’я Майкл – експерта з обслуговування клієнтів, який так втомився від людей, що вони для нього всі звучать на один голос (голос Тома Нунана, якщо точно).
Єдиним винятком є Ліза (Дженніфер Джейсон Лі), яку він зустрічає у готелі в Цинциннаті.
“Аномаліза” створювалася як п’єса, яку мали виконувати три актори на голій сцені. Але анімовані ляльки так вписалися в настрій і теми стрічки, що її важко уявити іншою.
1. “Ла-ла ленд”
Cьогодні мало хто робить фільми-мюзикли, не адаптовані з хітових театральних постановок. Але Деміену Шазеллу, режисеру і сценаристу “Одержимості”, це вдалося.
Здавалося б, досить знайти двох чарівних акторів (Емма Стоун і Райян Гослінг), написати їм відточені пісні і жарти, одягти у яскраве і загорнути все в гламурну стилістику золотої епохи Голлівуду і джазу. І вийшов один із найприємніших фільмів за роки.
Та все ж “Ла-ла ленд” – це щось більше, ніж пастіш. Стрічка не дає забути, що життя не завжди виявляється таким, як у фільмах.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *