Імітація реформи або кому дадуть стипендії?

В Україні змінюється підхід до нарахування студентських стипендій. Нововведення є невеликим кроком у правильному напрямку, зазначають експерти, але справжньою реформою його назвати не можна.
Згідно з планами міністерства освіти, з 1 січня планується нараховувати стипендій по-новому. Стипендії будуть двох різновидів: академічні та соціальні. Перші надаватимуть тим, хто показуватиме високі результати у навчанні, другі – студентам, які потребують матеріальної підтримки.
У міністерстві освіти і науки запевнили, що йдеться не про намагання зекономити кошти, а про спробу зробити розподіл коштів стипендійного фонду більш ефективним. Ці зміни ще не закріплені офіційно – нові правила почнуть діяти лише після того, як буде ухвалений бюджет на наступний рік, зазначив під час зустрічі із активістами заступник міністра фінансів Сергій Марченко. Але у принципових питаннях позиції двох міністерств вже узгоджені, тому шанси на своєчасне запровадження новацій є високими. Що ж чекатиме на студентів з наступного року?
Більше грошей, менше стипендій
Дані міністерства фінансів підтверджують твердження колег-освітян. Попри зміни, розмір стипендійного фонду не лише не зменшився, а став більшим на 576 мло грн і становитиме 5,8 млрд грн. Утім, кількість студентів, що отримують стипендії, суттєво зменшиться – з 75 до 50 %. При цьому на академічні стипендії зможуть претендувати близько 43 % студентів, а на соціальні – 7.
Натомість розмір самих виплат зросте. Мінімальна стипендія для студентів ВНЗ ІІІ та IV рівнів акредитації становитиме 1100 грн, а відмінники отримуватимуть 1600 грн. Тобто зростання академічних стипендій становитиме 33,4 та 72,9 % відповідно. Ще більшими будуть суми для студентів, що навчаються на складних спеціальностях, до яких міністерство освіти та науки віднесло природничо-математичні та інженерні спеціальності – це майбутні учителі математики, хімії, фізики та біології. Для них стипендії становитимуть 2036 грн.
Також зміниться підхід до визначення тих, хто заслуговує на отримання академічних стипендій. “Це абсолютно новий – рейтинговий підхід до визначення стипендій, які отримуватимуть студенти. А саме, кожен виш розробить свої критерії для складання рейтингу, що затверджуватимуться вченою радою університету за обов’язковим погодженням з органами студентського самоврядування університету”, – розказала очільниця міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич. Вона також передбачає, що на 90 % місце в рейтингу визначатиме навчальна успішність, а на 10 % – критерії, які визначить ВНЗ. Водночас у міністерстві фінансів додають, що соціальні стипендії отримуватимуть лише ті, хто справді потребуватиме державної підтримки.
Консервація старого
“Ідея роздавати стипендії за рейтингом, а не за середнім балом, об’єктивно краща”, – каже виконавчий директор аналітичного центру CEDOS Єгор Стадний. Але разом із колишньою першою заступницею міністра освіти та науки, а нині – віце-президенткою Київської школи економіки Інною Совсун він відзначає половинчатий характер нового порядку нарахування стипендій – свідчення неготовності до принципових змін. Нинішня система, за словами експертів, не виконує ані ролі стимулювання студентів до кращого навчання – основної задачі академічних стипендій, – ані ролі підтримки соціально незахищених студентів.
Аби бути дійсно ефективними в питанні заохочення до наукової роботи, академічні стипендії мають бути набагато вищими, ніж пропонують міністерства, а кількість отримувачів таких стипендій варто не менш радикально зменшувати, каже Стадний. Саме тому він частково підтримує позицію міністерства фінансів, яке виступає за закріплення академічних стипендій для 40 % студентів у 2017 році з поступовим наближенням до європейських показників у 15 % та відповідним збільшенням суми стипендій до 2020 р.
У такому підході, каже Стадний, принаймні є певна логіка, хоча він і вважає, що у випадку України було б набагато важливіше зосередитися на соціальній функції стипендіального забезпечення. “У країні, де на отримання субсидій претендуватимуть майже 8 млн громадян, бідність батьків може стати на заваді навчанню дітей, – каже Стадний. – Особливо це актуально для мешканців районних центрів, коли абітурієнти з високим балом зовнішнього незалежного оцінювання відмовляються від навчання у ВНЗ столиці чи обласних центрів через неможливість забезпечити життя в іншому місті”.
Совсун, яка також вважає соціальну функцію стипендій важливішою, додає, що головна проблема нововведень все ж полягає не у слабкій соціальній компоненті, а у відсутності політичної візії за анонсованими змінами. “Треба для початку вирішити, яку функцію має виконувати реформа стипендіального забезпечення, – каже вона. – А ця пропозиція лише консервує стару систему”.

Джерело

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *