Чинадіївський замок “Сент-Міклош”: фортеця любові

Старовинна фортеця “Сент-Міклош” була свідком однієї з найдраматичніших історій кохання у Європі. Сьогодні в її стінах не тільки проводять екскурсії, але й справляють шлюбні церемонії.
Невелике, тісно оточене гірськими схилами, містечко Чинадієво розташоване на берегах річки Латориця. Історія цього селища тісно пов’язана з Мукачевим, від якого його відділяють лише 12 км. Туристів у Чинадієво приваблює можливість доторкнутися до історії, відвідавши замок Берегвар і старовинну фортецю “Сент-Міклош”.
“Сент-Міклош” можна перекласти як “Святий Миколай” — замок запозичив свою назву від селища, яке перетворилося у Чинадієво лише в 1944 р., коли землі Закарпаття відійшли під радянську владу. Фортеця у Чинадієво — порівняно невелика будова (якщо брати за зразок Мукачівський замок “Паланок”). Це двоповерхова будівля зі стінами метрової товщини і двома могутніми вежами. Фортецю було зведено в XIV ст. з волі барона Переньї. Потужні укріплення у ті часи були швидше нагальною необхідністю — неподалік розташовувався перевал “Руські Ворота”, який часто використовували для пересування військ.Замок “Сент-Міклош” має кілька входів. Головні ворота виходять на Північ, але зацікавлені відвідувачі повинні дістатися до південного входу, який обладнаний для прийому туристів.
Нині Сент-Міклош у державній власності, яка наразі перебуває в концесії. Громадське об’єднання “Калган-А” задалося метою зберегти цей пам’ятник середньовічної архітектури. Майже зруйнований і майже забутий замок було відреставровано зусиллями художника Йосипа Бартоша.На першому поверсі є великий зал із вестибюлем. Тут у шести кімнатах розміщені експозиції кельтської та скіфської культур, а також портрети кожного із власників замку. Другий поверх повторює планування першого — великий зал, довгий коридор і шість невеликих кімнат. Різниця тільки в тому, що до другого поверху ще не дійшли руки реставраторів.Як будь-яка порядна середньовічна фортеця “Сент-Міклош” зберігає свої таємниці: господарі можуть показати кілька подвійних стін, що утворюють таємні проходи. Основні приміщення мають сферичні склепіння, в той час як вежі палацу зроблені у формі хрестоподібних дахів. У глибоких підвалах під фортецею колись зберігалося зерно. Дах оперізують бійниці — необхідний елемент захисної системи.Історія замку: підступність і кохання
Будувати фортецю почав Переньї, але завершував її вже інший власник. “Сент-Міклош” постійно змінював власників — коли земля, на якій він стоїть, переходила в нові руки в замок в’їжджав і новий володар. Довгий час тут панували угорські аристократи, доля фортеці тісно переплетена з долею замку “Паланок”.На одній з терас “Паланок” є скульптура Ілони Зріньї і її сина Ференца Ракоці — княгиня Зріньї прославився непримиренною боротьбою проти австрійської корони. “Паланок” витримав довгу і важку облогу імператорського війська, і став місцем боротьби княгині. На противагу цій героїчній історії “Сент-Міклош” — це замок кохання. Тут Ілона Зріньї зустрічалася з графом Імре Текелі — трансільванським аристократом, головою повстанців-куруців. Княгиня була на 14 років старшj. за свого коханця. Австрійська влада, яка була в курсі діяльності і настроїв Текелі, засуджувала пару. Коли про кохання двох бунтарів дізналися при дворі, Європа спостерігала за нею, затамувавши подих. Згодом княгиню було схоплено і вислано за межі Австро-Угорщини, але в замок повернувся її син Ференц ІІ Ракоці, на чолі оновленої повстанської армії.Після поразки угорської армії під проводом Ференца землі разом із замком опинилися в руках австрійської корони, а кайзер подарував їх шляхетній родині Шенборнів. Драматичні події XX ст. поклали кінець аристократичної ідилії. Під час реставрації 1939 року у стіні замку було знайдено замурований людський скелет. Хто склав свої кістки під час будівництва фортеці, невідомо. Історики вважають, що скелет — данина середньовічної традиції. Вважалося, ніби замурувавши у стіні замку живу людину можна надати будівлі чарівної сили, посилити його обороноздатність. Незабаром після реставрації німці перетворили колишній Замок кохання у в’язницю, а потім радянська влада переробила його під приміщення сільради.Весілля в старовинному замку
Портрет Ілони Зріньї можна побачити на одній зі стін замку “Сент-Міклош”. Драматична історія її любові надихнула господарів перетворити старовинну фортецю на місце проведення весільних церемоній. Тут проходять пишні і романтичні шлюбні обряди, а коханці запрошують своїх прекрасних дам у замок, щоб поклястися їм у коханні і вірності. Господарі планують відреставрувати спальню княгині Зріньї, щоб молоді могли провести в замку свою першу ніч. Адже за стародавньою традицією вважається, що перша шлюбна ніч, проведена в культовому місці, може стати запорукою щасливого подружнього життя. У “Сент-Міклош” можна замовити незвичайну, лицарську весільну церемонію.

http://guide.karpaty.ua/ru/places/zamok-sent-miklosh

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *