Залишити на чай: культура чайових у різних країнах

Чайові необхідно давати правильно: огляд по странам
У сфері послуг є кілька джерел оплати праці працівників – це офіційна заробітна плата, відсоткова ставка та чайові. Якщо перші два джерела мають кількісну визначеність, то останній – ситуативний і залежить від багатьох факторів – національних традицій, матеріального достатку, галузі послуг та ступеня розвитку самої культури чайових.
Перед тим, як зібратися у подорож у чужу країну, варто з’ясувати, які там національні особливості, зокрема й поцікавитися питанням чайових. Адже, як відомо, в одних країнах дякувати додатковими грошима за надані послуги – негласні правила, а в інших – це може навіть образити.
Японія. Жителі цієї країни до такої міри працьовиті і пишаються своєю честю, що вважають абсурдом таке явище, як чайові. Для японців образливо брати гроші за вже оплачену ними роботу, яку вони в будь-якому випадку виконають бездоганно. Щоб залишатися вірними своїм принципам, представники цієї шляхетної нації навіть воліють відпочивати на рідних курортах.
chajoviКитай. Тут питання чайових неоднозначне. З одного боку, китайці, як і японці, схильні працювати за раніше домовлену оплату. Навіть таксисти, і ті намагаються чесно повернути решту. Але, з іншого боку, носильникам і масажистам у Китаї прийнято залишати чайові.
Туніс, ПАР, Куба, Намібія, Танзанія, Марокко. У цих країнах чайові роздають «направо і наліво». Пов’язано це з низькою матеріальною забезпеченістю місцевого населення. Тут туристам доводиться давати по 1 дол. практично за будь-яку надану їм послугу, навіть за підказку правильного шляху. В кафе і ресторанах сума послуг у розмірі 10% уже включена в рахунок. Однак обслуговуючий персонал зовсім не відмовиться ще й від залишених чайових.
Об’єднані Арабські Емірати. У цій країні питання чайових також актуальне. Але є свої нюанси. Додатково дякувати за надані послуги тут прийнято, але не обов’язково. Чайові дають ті, хто в змозі це зробити. І неодмінно це відбувається виключно «з рук у руки».
Туреччина. Не зважаючи на високий економічний рівень розвитку країни, чайові тут абсолютно звичний момент. Звісно, ніхто тут грошей не просить, але блюдця для чайових можна побачити у багатьох місцях.
Єгипет. У цій східній країні чайові не лише поширене явище, а й навіть має спеціальну назву – «бакшиш». На жаль, дорослу працю в Єгипті часто покладають на дітей. Тому туристи дають їм додаткові гроші не стільки за їх роботу, скільки з жалості. Обов’язково тут давати чайові і місцевим жінкам, які є погоничами величезних верблюдів.
Ізраїль. Як і в Туреччині, в цій країні явище чайових є, але воно не є обов’язковим. Відмінність у тому, що в Ізраїлі прийнято дякувати не доларами або євро, а місцевою валютою – шекелями. Також помічено, що в барах чайові дають рідше, ніж у салонах краси.chajovi1Індія, Шрі-Ланка, Таїланд. Чайові тут дуже популярні, щоправда є негласне правило – дякувати за послуги не монетами, а паперовими грошима.
США, Канада. У цих заокеанських країнах чайові є негласною традицією. Таксистів, наприклад, дякують додатковими 15%, а ресторанних офіціантів – 25%. І навіть у ресторанах швидкого харчування обслуговуючому персоналу прийнято залишати зайвий долар.
Нідерланди, Швейцарія, Австрія. У цих країнах поняття чайових має нейтральний характер. Тут місцеві жителі не звикли до зайвого “тринькання”. Якщо вони й залишають чайові, то лише в ресторанах і тільки після факту оплати свого рахунку.
Німеччина, Чехія. Чайовими в цих країнах вважається факт округлення рахунки в більшу сторону. А якщо все ж за хорошу якість послуг німці чи чехи захочуть дати чайові, то вони це роблять потайки: або в конверті, або накриють гроші серветкою. Одним словом, населення цих країн не любить виставляти на показ своє марнотратство.
Велика Британія. Тут давати чайові – нормальн. У цій країні додатково “заохочують” і таксистів, і носильників, і гідів. Але цікаво те, що в пабах англійці винагороджують офіціантів не грошима, а внесеним на свій рахунок додатковим напоєм.
Італія, Данія, Фінляндія, Швеція, Норвегія. У цих країнах чайові не передбачені. Місцеві жителі вважають, що вони не повинні платити двічі за те, що вже було враховано у вартості наданих їм послуг.chajovyeІспанія, Португалія. Чайові є нормальним фактом, але у скромних розмірах від 5 до максимум 10 %.
Найбільші чайові дають у Франції. У цій культурній, творчій та гастрономічній країні прийнято «дякувати» за різні послуги. Кожен може розсудити це по-своєму, але навіть за чашечку кави, у Франції залишають офіціантові 1 євро.
Україна. Явище чайових у нас доволі молоде, але воно поступово розвивається. Свідомість і культура українського споживача послуг ще не до кінця сформувалися. Заважають цьому і радянський спадок, і низька платоспроможність населення, і брак такого досвіду. Але вже сьогодні можна сказати, що з економічним зростанням України поняття чайових отримає свою точну визначеність, де обов’язково буде присутній якийсь свій, відмінний від інших країн, акцент.
І наостанок – жартівливе відео про те, чому чайові – це погано:

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *