Українські Ейнштейни: чому їх не цінують в Україні?

Нещодавно відзначали Всесвітній день науки. Свято, яке в Україні давно стало приводом замислитися над низкою проблем. Адже через брак коштів на обладнання та реактиви для проведень повноцінних досліджень талановита молодь полишає Україну в пошуках кращих умов для роботи.
При цьому навіть при нинішній ситуації українці виграють престижні наукові конкурси, а на їх роботи посилаються нобелівські лауреати у своїх дослідженнях.
Пропонуємо познайомитися із сучасними вченими, які здійснили прорив у знаннях про нашу планету.
1. Юрій Ізотов: Таємниці галактик і вражаючі відкриття

Ізотов Юрій Іванович

Співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України Юрій Ізотов разом з американським колегою Трином Туаном відкрив наймолодшу галактику у Всесвіті, що стало сенсацією в науковому світі.
Як виявилося, карликовій галактиці I Zwicky 18 лише 500 млн років, а це означає, що вона зародилася майже одночасно з появою життя на землі.
Учений очолював міжнародну дослідницьку групу, яка здобувала нові знання про Всесвіт і відзначилася проривом в системі знань. Раніше вчені не розуміли, чому на ранніх етапах розвитку, пройшовши стадію плазми і вже охолонувши, Всесвіт знову повернувся в стан плазми. Вчена група на чолі з Ізотовим знайшла відповідь: виявилося, що феномен спричинив інтенсивне жорстке ультрафіолетове випромінювання масивних зірок.
У портфоліо вченого загалом 250 праць, опублікованих у міжнародних виданнях. Ізотов є одним із найбільш цитованих у світі українських вчених.
2,3. Валерій Гусинін і Сергій Шарапов: За два кроки від нобелівскої премії

Гусинін Валерій Павлович

umnye_ludi_ua_3

Ім’я доктора фізико-математичних наук, завідувача лабораторії Інституту теоретичної фізики ім. Боголюбова НАН України Сергія Шарапова востаннє прогриміло після вручення цьогорічної нобелівки з фізики. Як виявилося, один із лауреатів, Дунган Холдейн, звертався до дослідження Шарапова в одній зі своїх робіт.
Як виявилося, розробки українського вченого стали основою для цілої низки відомих праць західних науковців, зокрема, Віталія Гінзбурга і Клауса фон Клітцинга.
Більше того, сам Шарапов разом із колегою Валерієм Гусиніним були за півкроку від нобелівки. Вчені працювали над відкриттям графена одночасно з британськими вченими Андрієм Геймом і Костянтином Новоселовим, які й отримали нагороду.
Для розуміння, графен – це модифікація вуглецю, за допомогою якого можна створювати транзистори нового типу та надчутливі сенсори, що дозволяють фіксувати навіть окремі молекули речовини.
4. Марина В’язовська: Вирішила задачу, над якою б’ються століттямиmaryna-vyazovskaКиянці, яка зараз живе в Берліні, вдалося вирішити завдання комбінаторної геометрії, з якою не могли впоратися її колеги протягом кількох століть. В’язовська придумала, як укладати кульки у 8- і 24-вимірному просторі. На практиці робота українського вченого допоможе, зокрема, поліпшити передачу сигналу в Космосі.
Зайнятися проблемою куль Вязовську надихнув київський математик Андрій Бондаренко, зауваживши, що дівчина має всі якості, щоб впоратися з надскладним завданням. Але приступити до роботи Марина змогла, лише коли переїхала до Німеччини.
5. Марина Родніна: Українська гордість Німеччиниthumb-2Зараз українка, виходець з Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, очолює Інститут Макса Планка в Геттінгені. Досягнення Родніної високо оцінили. Так, за дослідження функцій рибосом учена отримала премію Лейбніца — 2,5 млн євро.
Гроші виділяють на розвиток дослідження і подальші ідеї.
Хоча розвивати кар’єру Родніна почала вже після того як у 1990 році переїхала до Німеччини.
6. Олег Ангельський: Наступник Галілеяnaukova-revolyutsiyaПрофесор, доктор фізико-математичних наук із Чернівців Олег Ангельський став першим українським ученим, удостоєним Міжнародної премії Галілео Галілея за досягнення в області оптики, також фізика включили в EOS (Світове оптичне співтовариство).
Ангельський – написав понад 300 статей для міжнародних журналів, а також виступив автором або співавтором шести опублікованих у США монографій.
Учений проводить дослідження з голографії, статистичної та кореляційної оптики, оптичної діагностики шорстких поверхонь.
Цікаво, що, незважаючи на брак коштів, зараз створюється підгрунтя для появи нової генерації вчених. В останні роки стрімко зростає інтерес громадськості до науки – зокрема, до свята проводяться Дні науки, на яких запрошують усіх небайдужих. Ще один успішний проект – «Наукові пікніки», де навіть зовсім юним українцям прищеплюють інтерес до навколишнього світу.
7. Олександр Рубанов: Снайпер не може промахнуться
Науковці спрямовують зусилля не лише на розвиток теорії. Розробка Рубанова у сфері військового IT має практичний характер, хоч і базується на плідній роботі.umnye_ludi_ua_7Як зазначає Focus. ua, український математик і дослідник вісім років вивчав процеси людського мозку. Свої знання втілив у шоломі для снайперів, який допомагає уникнути помилки і врятувати життя бійця. Щоправда, базою для експериментів стала не Україна: інноваційний гаджет народився після багатьох досліджень, проведених у Мічиганському університеті.
У шолом «вбудовано» алгоритм правильних дій, створений на основі аналізу активності мозку снайперів, які здійснили успішні постріли. Система інтегрується з мозком людини, який його одягає і порівнює процеси в мозку «власника» з наявним алгоритмом. Згодом сигналізує про правильність дій, або ж про те, що процес підготовки до пострілу потрібно почати заново.
Розробку українця вже використовують арабські і чилійські військові. В українському Міноборони шолом поки не користується попитом.

Джерело

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *