Новий рік: звідки традиція прикрашання ялинки?

Дерево, як символ життя, сприймалося ще задовго до появи християнства. Ця традиція не належить до якоїсь певної релігії. new_year1 Відомо, що ще жителі Давнього Єгипту в грудні, в день зимового сонцестояння – найкоротший день року (за нинішнім календарем 22 грудня) – у свої будинки приносили зелені гілки пальми як доконаний символ перемоги життя над смертю. У Стародавньому Римі на честь бога землеробства жителі прикрашали свої будинки зеленим листям у зимове свято Сатурналій. Друїди чіпляли золоті яблука на гілки дуба під час святкування зимового сонцестояння. А в середні віки вічнозелене дерево з червоними яблуками було символом свята Адама і Єви, яке відзначали 24-го грудня.
new_year3 Традиція ж наряджати саме ялину з’явилася саме в християнстві. З цим пов’язана ціла легенда про ченця – святого Боніфація. Боніфацій читав друїдам проповідь про Різдво. Переконуючи ідолопоклонників, що дуб не є священним і недоторканним деревом, він зрубав одне із дерев. Зрубаний дуб, падаючи, повалив на своєму шляху всі дерева. Вціліла лише молода ялинка. Боніфацій повернув це на свою користь, подавши виживання ялини як справжнє диво. Він вигукнув: “Хай буде це дерево деревом Христа!”. З тих пір ялину стали вважати священним деревом Христа, яке пов’язане з його народженням.new_novorichne-derevo2Спочатку на ялинки замість іграшок чіпляли плоди:
– яблука як символ родючості;
– горіхи на знак незбагненності божественного промислу;
– яйця як символ постійного життя, гармонії і благополуччя.new_novorichne-derevo1У XVII ст. традиція наряджати Різдвяну ялинку поширилася в Німеччині і скандинавських країнах. Прикрашали Різдвяне дерево фігурками і вирізаними з кольорового паперу квітами, яблуками, вафлями, позолоченими штучками, цукром.
А ось ідею запалювати свічки на ялинці приписують Мартіну Лютеру. Кажуть, що одного вечора він ішов додому, складаючи на ходу проповідь. Відблиск зірок, які наче мерехтіли серед ялин, вселив йому невимовне благоговіння. Вирішивши продемонструвати цю чудову картину своїй сім’ї, він у головній кімнаті встановив ялинку, закріпив на її гілках свічки і запалив їх.new_year2Згодом свічки, плоди, цукерки, яких вдосталь стали чіпляти на ялинку, – усе це надто обтяжувало гілки вічнозелених дерев. Постало питання, як зробити прикраси, щоб вони були красиві і легкі. І тут на допомогу прийшов бізнес. Першими порожнисті скляні кулі в якості прикрас для Різдвяного дерева стали видувати німецькі склодуви. Вважається, що першу скляну ялинкова прикрасу (кулю-іграшку) було зроблено в Тюрінгії (Саксонія) у XVI ст. А ось Різдвяні ялинки з електричними гірляндами з’явилися на вулицях Фінляндії лише в 1906 р. Зараз по всьому світу витрачають Величезні суми на ялинкові іграшки, гірлянди, прикраси.new_prikrasiЗ Німеччини, традиція дуже швидко поширилася Європою, і дійшла до Америки. Наших земель вона дісталася десь у 30-ті роки XIX ст. Тоді ялинки ставилися на свято тільки в будинках петербурзьких німців. Першу публічну ялинку в Санкт-Петербурзі було встановлено в 1852 р. До кінця XIX ст. вона стала головною прикрасою і міських, і сільських будинків, а в XX ст. неодмінним атрибутом зимових свят. Цікаво, що в 1916 році Священний Синод намагався заборонити використання ялинки, як на традицію, що прийшла з Німеччини (країни, з якої велася війна). Але заборонена вона була в 1918 році через належність прикрашеної ялинки до Різдва (тобто релігії церкви). Заборона протримався цілих 17 років (до 1935). І лише з 1949 року Новий рік знову став офіційним святом, а 1 – січня вихідним днем.
new_year5 В Україну звичай прикрашати до свята ялинку також прийшов із європейської святкової традиції, що з середини ХІХ ст. побутував, переважно, у середовищі знаті. Іван Франко на Гуцульщині записував матеріали про різницю різдвяних звичаїв панів та простого народу: «Пан ставить смереку, русин кладе сніп» (ідеться про різдвяний сніп (дідух), який вносили до хати і ставили на покуті на Святвечір). new_year4 За християнськими переказами, ялинка – це символ Дерева життя, яке стереже архангел із вогняним мечем, забороняючи грішникам повертатися до Едему. Різдво – це час сходження Бога на землю для того, щоб повернути людині втрачений рай, а зірка на верхівці ялинки символізує Віфліємську зорю, що сповіщала про народження сина Божого. new_angel1Тож 1 вересня не втратило свого значення в календарі українців, залишаючись до сьогодні датою церковного та шкільного нових років. У православних святцях 1 січня – день Обрізання Господнього та день пам’яті одного з отців церкви святителя Василія Великого.new_angelЗа народними переказами, Христос ходив і по українській землі. Тож свято Різдва об’єднувало людину і Бога, живих та померлих (яких поминали під час трапези), людей і тварин (яким виносили святкову вечерю), особу і колектив, «зшиваючи» докупи полотно буття, пошкоджене тривогами і страхами, горем чи злиднями.
Звідки на новорічному столі шампанське
Шампанське – головний новорічний напій хоч і з’явився у ХVII ст. в Англії та Франції, а до України прийшов лише у ХІХ ст. У 1878 р. у Новому світі (Крим) князь Л. Голіцин заснував завод шампанських вин. Утім, українська знать надавала перевагу рейнським винам, мальвазії, меду, добрій горілці, різним настоянкам – калганівці, анісовці тощо, оскільки напій був не дешевим. new-champagne1Та навіть незаможні родини могли дозволити купити собі до свята трохи горілки, подати до столу різні домашні наливки – з вишень, терносливу, малини, чорниці. Винайдена на початку 1960-х років радянськими виноробами технологія «шампанізації в безперервному потоці» дозволила здешевити цей напій. Той факт, що саме це ігристе вино стало неодмінним атрибутом і символом новорічного свята, пов’язаний зі специфікою його відкорковування. Гучний виліт корка з пляшки нагадує постріл, а за традицією багатьох народів світу, і в українців у тому числі, саме пострілами, шумом у дні великих свят наші предки намагалися відганяти нечисту силу, щоб не зіпсувала свята.new-champagne

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *