Мова калинова: цікаві факти про українську мову

1. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складова і складна. Майбутній час першої особи однини недосконалого виду в українському має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму і т.д.
2. У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли (на території сучасної України), який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.
3. У 1918—1920 рр. українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
4. Українська дуже тісно пов’язана зі старослов’янською — спільною мовою предків усіх сучасних слов’ян, так само як санскрит, є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: “повітря”, “кохати”, “кінь”, “дерево”, “вогонь”.
5. Учений В. Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х-IV тисячоліттях до н.е. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій чи інших мовах, які виникли значно пізніше.
6. Українська мова — одна з найкрасивіших мов у світі. Українська мова визнана другою за мелодійністю мовою світу після італійської.
7. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
8. Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера “п”; на цю літеру також починається найбільша кількість слів. Літера “ф” – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків, прийшли в українську мову з інших мов.
9. Найдовшим словом в українській мові є слово “дихлордифенілтрихлорметилметан” (назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками). Це слово містить у собі аж 30 літер!
10. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один із них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, є також у граматиках латині, грецької та (опціонально) в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
11. В українській мові дві букви «г». В українському алфавіті є два варіанти букви «г». Знак, відповідний російській букві Гг, означає «південноруське хе». Знак у вигляді літери Ґґ означає «звичайне російське ге» (трапляється виключно в запозичених словах). Букву Ґґ почали масово використовувати тільки в дев’яності роки.
12. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.
13. Починаючи з XVIII і до XIX ст. в українській мові використовувалося до 50-ти різних систем письма (але не письменностей). Тому за кількістю орфографії (але не письменностей), українська мова перевершує найскладнішу – монгольську.
14. В кінці XVI — на початку XIX ст. в Україні використовувалася особлива система письма («козацький скоропис», укр.), де начертання деяких букв відрізнялися від прийнятих у крилиці.
15. За межами Європи українська мова має напівофіційний статус у США (округ Кук штату Іллінойс). У цьому окрузі проживає близько 5,5 млн населеня, до складу округу входить місто Чикаго із передмістями. Українську мову тут було обрано як одну з найуживаніших.
16. В українській мові й донині збереглися назви місяців із давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут є кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (цвітіння липи), серпень (від слова «серп», що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
17. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.
18. Сучасна українська мова налічує, за словником НАН України, близько 256 тис. слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються.
19. Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
20. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще у часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *