Світ не без добрих людей або історія найзнаменитішого мандрівника

Канадець Жан Беліво увійшов в історію як найзнаменитіший пішохід, який самотужки зумів обійти усю Землю. На це йому знадобилося 11 років.
Belivo_6 Після повернення додому, він навіть написав книгу-шедевр про свої мандри під назвою “У пошуках себе”. Ті, хто вже прочитав її, відзначили, що це неймовірна і зворушлива історія, яка захоплює читача з першої сторінки. Пропонуємо і вам дізнатися про пригоди Беліво.
Як повідомляє Neobychno.com, упереддень свого 45-річного ювілею канадець збанкрутував, і, щоб поборати депресію, яка опанувала його, вирішив здійснити кругосвітню подорож. Причому вирішив іти пішки і без величезної суми грошей у кишені.
Така ідея виникла у нього, коли він брів вулицею й обмірковував свої фінансові проблеми. Згодом Жан так і вчинив.
У кругосвітню подорож Жан узяв із собою зручний триколісний візок, намет, спальний мішок і аптечку. Вирішив не брати навіть мобільного телефона.
Уранці 18 серпня 2000 року, у свій день народження, Жан викотив свого візка на вулицю.Belivo_2“Ми дочекалися 9-ї ранку, поки прийшли всі друзі, і все ніяк не могли зрозуміти, щасливий це день чи сумний. Мій батько, моя вагітна дочка, моя дружина Люсі. – Всі були там. Люсі запросила навіть журналістів, але ніхто так і не з’явився. На початку десятої Люсі сказала мені: “Мені здається, тобі пора йти”. Ми обнялися, я просто повернув за ріг – і наступного разу ми побачилися лише через багато місяців”, – розповів він …
Звернувши за ріг, Жан попрямував на південь, у бік Сполучених Штатів. Коли він дійшов до американського кордону, то мав уже такий вигляд, що боявся, його сприймуть за безхатька і не пустять в країну.
“Я тоді ще не дуже володів англійською, – зауважив Жан, – і на запитання прикордонника, яка мета візиту до США, відповів: ” Я йти в Мексику і Америку, йти пішки”. Прикордонник помовчав і співчутливо запитав: “Може, вам хоч води принести?”
Увійшовши в США з півночі, Жан берегом Атлантичного океану дійшов до Південної Америки, далі рушив берегом Тихого океану. Самотужки перетнув чилійську пустелю Атакама, в Аргентині повернув наліво і перейшов на інший бік материка. Тут перед Жаном виникла водна перешкода: як перебратися через Атлантичний океан.
Жан деякий час провів на березі. Проте про його подорож дізналася місцева авіакомпанія, яка подарувала йому квиток на літак на протилежний бік океану. Так Жан перебрався в Південну Африку і звідти знову рушив пішки.
У Лівію Жана не пустили, і йому довелося йти в обхід по Марокко. Далі Жан пішов до Європи і ненадовго заглянув до Англії. До Росії він йти не зважився через холоди і замість цього пішов в Індію, Китай і Південну Корею, де, за його словами, зустрів одних із найдоброзичливіших людей у світі. Потім пройшов через Філіппіни, перетнув Малайзію, Австралію і, нарешті, опинився в Новій Зеландії, звідки й повернувся назад у Канаду.
Його подорож тривала 11 років. Незважаючи на те, що Жан намагався економити, як міг, гроші в нього скінчилися ще на самому початку шляху – в Центральній Америці.
“У мене не дуже добре виходить жебракувати, але це прийшло якось природно, – поділився він. – Я взагалі досить сором’язливий, але виявилося, це тільки допомагає, оскільки в деякому розумінні зачаровує людей”.
Втім, гроші та їжу люди зазвичай давали йому самі без жодних прохань.
“Почувши, що я збираюся перетнути світ пішки, люди просто засовували 20 чи 50 доларів мені в кишеню. Я економив на всьому, і цих грошей мені вистачало надовго.
В Індонезії та Африці можна відмінно поїсти на 1 долар!” – зазначив Жан.Belivo_3Складніше було з нічлігом. За чотири тисячі ночей, проведених у дорозі, йому не завжди вдавалося знайти притулок.
“Часто я знаходив місце, щоб виспатися: проходив по 3-4 км, поки не знаходив безпечного куточка, щоб поставити намет. Інколи просився пустити мене на нічліг. Але це не скрізь просто. В Америці, наприклад, траплялося, що я стукав у сім будинків поспіль, поки не знаходив нічліг. Іноді через постійну ходьбу я відчував себе настільки втомленим, що вже не міг посміхатися і докладно пояснювати людям, що я шукаю, де б переночувати. Тоді я спав на вулицях або в парках, поряд з бездомними”, – повідомив Беліво.
Жан підрахував, що за час подорожі його прихистили 1600 сімей, приблизно стільки ж ночей він провів у наметі, решта – в пожежних частинах, поліцейських відділках, церквах, нічліжках для бездомних, лікарнях і школах.
У Єгипті Жан безкоштовно вилікував зуби, в Індії отримав у подарунок сонцезахисні окуляри, а в Алжирі переніс операцію і два тижні безкоштовно провів у лікарні. На Філіппінах, під час перетину небезпечної ділянки на острові Мінданао, його супроводжувала ціла армія із тридцяти солдатів, які разом із ним скандували: “Ми хочемо миру”. У чилійській пустелі Атакама Жана ледь не загризла пума. А в Південній Африці його пустили переночувати в пусту тюремну камеру, й охоронець, який зранку змінив свого напарника, помилково відмовився його випускати.Belivo_4Але головним із того, що трапилося з Жаном за час його подорожі, були навіть не пригоди, а ті зміни, які відбулися з ним самим. За 11 років Жан не заробив ні цента, і, однак, цей час він називає, найяскравішими і найщасливішими роками свого життя.
Нині він упевнений, що матеріальний успіх зовсім не є обов’язковою умовою щасливого життя.
“Я вже не та людина, що вирушала у дорогу, – розповів Жан. – Тепер я відчуваю себе багатим. Ми всі засліплені грошима – навколо так багато пасток на кшталт “купи це, і будеш щасливий”. Я більше не хочу грати в ці ігри – за свою подорож я зустрів безліч щасливих людей, у яких зовсім не було грошей”.Belivo_5Беліво повернувся додому в Канаду в жовтні 2011 року у віці 56 років. Він обійшов пішки усю Землю, подолав загалом 76 тис. км, зносив 49 пар взуття та перетнув 64 країни. Його подорож була не тільки навколосвітньою, але й абсолютно першою в його житті. До цього Жан нікуди й ніколи не подорожував, якщо, звичайно, не вважати турпоїздки до Флориди.
Додому Жан повернувся, як і на початку подорожі, банкрутом. Але це більше його не турбувало.
“Досвід і знання, які я отримав, набагато цінніші від грошей”, – упевнений він.

You may also like...

1 Response

  1. center-energo сказав:

    Меланку й Василя випікають ще перед Святим вечором і вони продовжують стояти на столі впродовж усіх Різдвяних свят.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *