Кінець подорожі…

Кінець подорожі, –
Вже зіроньки гожі
Сіяють на небі ясному,
І вже височенько
Ясний місяченько, –
Вже хутко прибудем додому!
Огні незліченні,
Мов стрічки огненні,
До моря спускаються з міста,
А в пристані грає
Огнями сіяє
Корабликів зграя барвиста.
За чає, за годину
Тебе я покину,
Величнеє море таємне!
І знов мене прийме,
Огорне, обійме
Щоденщина й лихо наземне.
І в рідному краю
Не раз спогадаю
Часини сі любі та милі!
Прощай, синє море,
Безкрає, просторе, –
Ви, гордії, вільнії хвилі!

Леся Українка

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *