Галицькі приповідки: частина перша

«Галицькі приповідки», зібрані Григорієм Ількевичем і видані у Відні у 1841 році. «Прекрасна збірка», — так назвав цю працю Іван Франко.

sylnyj_duh_prypovidkyПісля знаменитої «Русалки Дністрової» це була друга книжка написана народною мовою і перше окреме книжкове видання українських народних прислів’їв і приказок.

* Аби лиха не знати, треба своїм плугом та на своїй ниві орати.
* А ти з водки? — Я не з водки, я з доброї горілки.
* Без божої волі і волос з голови не спаде.
* Бзди (пробачте ми чесни люди) тому, що носа не має.
* Блаженна вода не мутяща ума.
* Більший чоловік громада, як пан; Громада великий чоловік.
* Багатому чорт діти колише.
* Багач рідко в гаразді жиє.
* Бог не детина, слухати дурного Литвина.
* Бог не скорий, але лучен.
* Бог не трубить, коли чоловіка губить.
* Брехливу собаку дальше чути.
* Бувай здорова як риба, гожа як вода, весела як весна, робоча як пчола, а богата як земля святая.
* Біда з бідою ходить.
* Великая руська мати.
* Великоє дерево поволи росте.
* Взяв го дідько за старий довг.
* Власне лайно (шановавши слухи вашії) ні смердить, ні пахне.
* В ночі всі коти бурі, а всі корови сірі.
* Вовка ноги годують.
* Вовк хований, пріятель перепрошений, син прибраний, а Жид хрещений, то все непевні.
* Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи.
* Волос сивіє, а голова шаліє.
* Волієш свої воші бити, ніж чужі гроші лічити.
* Ворон воронові ока не виклює.
* В пригоді познавай пріятеля.
* В чоботях ходить, а босії сліди робить.
* Гадина в єго словах дихає.
* Гадка за горами, а смерть за плечами.
* Гірка гостина, коли лиха година.
* Гість першого дня золото — другого срібло — третього мідь, а четвертого до дому їдь.
* Голова не до ради, а зад не до крісла.
* Голодній кумі, хліб на умі.
* Горе дворови, де корова розказує волови.
* Господи! Злізь та подивися.
* Гуляй душа без кантуша, шукай пана без жупана.
* Дав би’м на молебен, але’м сам потребен.
* Дав єсь Боже тому, що не може, а я би змог, та не дав Бог.
* Дай мені Боже той розум на перед, що Русинові на послід.
* Де Бог церкву ставить, там дідько коршму; де громада церкву ставить, там пан коршму.
* Де велика рада, там рідкий борщ.
* Де люблять, не части, де не люблять, не ходи.
* Дере коза лозу, а хлоп козу, а хлопа Жид, а Жида пан, а пана юриста, а юриста триста.
* Де си двох бьє, там третій за калитку бере.
* Де ся тія часи діли, коли самі ковбаси до губи летіли?
* Де сам чорт не зможе, там бабу пошле.
* Дитину люби як душу, а труси як грушу; серцем люби, а руками гнети.
* Добре слово стоїть за завдаток.
* Доброго коршма не зіпсує, а лихого і церков не направить.
* Догана мудрого больше стоїть , як похвала дурного.
* До міста по гроші, а на село по розум.
* Дурень нічим ся не журить: горівку пьє і люльку курить.
* Дурний і в Кієві не купить розуму.
* Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
* Єго тіло не даст уже тіні.
* Єдин кот стада мишій не боїться.
* Єдин муж в дол, а другий в дом.
* Єдин плаче -другій скаче.
* Єдна ластовка не робить весни.
* Єдні дідьки боються хреста, а другії батога.
* Є розум над розум.
* Єще на тоє в великій (вічовий) звон не звонили.
* Єще ся той не уродив, жеби всім догодив.
* Жеби Жид був з неба, вірити му не треба.
* Жеби мог, тоби го в лижці води утопив.
* Живот товстий, а лоб пустий.
* Жид і молячи вчиться обманути.
* Забагає му ся печеного леду.
* За єдиного винного сто невинних гине.
* За ким Бог, за тим і люде.
* За правду бьють, а за неправду і діди пьють.
* Згода дом будує, а незгода руйнує.
* Звон до церкви скликає, а сам в ній не буває.
* Здох як пес — кром души святої.
* З єдного дерева хрест і лопата.
* Зла іскра все поле спалила і сама згасла.
* Зо злої трави не буде доброго сіна.
* Золото, срібло губу затикає.
* Золотий ключ до кождих дверів придастся.

* Із нехотя з’їв вовк порося.
* І малії камінці роблять синці.
* І на мудрім дідько на лису гору їздить.
* І пес за ним не завиє.
* І риба не плине проти бистрій воді.
* І стіни мають уха.
* І смілого пси кусають.
* І у владики два язики.
* І чортови треба часом свічку запалити.
* Казав пан «кожух дам» — та єго слово тепле.
* Казав сенека: стой собі здалека, та потакуй.
* Карає Бог старії кости за гріхи в молодости.
* Кілько світа, тілько дива.
* Кот ловний, хлоп мовний всюда поживиться; кот не ловний, хлоп не мовний оба ледащо.
* Коби’сь пустив свої уха на торг, вчув би’сь богато о собі.
* Кого гад укусив, той і глисти боїться.
* Кого ся біда вчепить з ранку, того держиться аж до останку.
* Кожда дівка гарна, котра заручена.
* Кожда корова своє теля лиже.
* Кожда пригода до мудрости дорога.
* Кождий когут смілий на своїм смітью.
* Кождий має свого моля, ‘же го гризе.
* Кождий небожчик добрий.
* Козак з біди не заплаче.
* Коли біда, не йди до Жида, лиш до сусіда.
* Коли гроші говорять, то всі мусять губи постулювати.
* Коли йдеш до вовка на обід, бери пса з собою.
* Коли любишь, люби’жь дуже, а не любиш, не жартуйже.
* Коли моє не влад, то я с своїм назад.
* Коли місяць в серп, то чаровниці ідуть на границі.
* Коли пса бьють, най собі кози на розум беруть.
* Коли страшиш, сам не бойся.
* Коли’сь в свободі, гадай о пригоді.
* Коли ся риба ловить, тогді хліб не родить.
* Коли тревога, то до Бога; а по тревозі, забуде о Бозі.
* Коли хочеш пріятеля позбутися, то му позичь грошей.
* Коли шукаєш ради, стережися зради.
* Колос повний гнеся до землі, а пустий до гори стирчить.
* Кому весільє, а курці смерть.
* Кому ся веде, тому ся й когут несе.
* Конець діло хвалить.
* Коня кирують уздами, а чоловіка словами.
* Котрий пес богато бреше, той мало кусає.
* Каркала ворона, як горі летіла, а як долів летіла, то й крила опустила.
* Кривда людська боком вилазить.
* Кривого дерева в лісі найбільше.
* Кров не вода, розливати шкода.
* Кума не бити — горілки не пити.
* Кум красно говорить, але кривий писок має.
* Курві плюй в очи — вона каже, що дощ йде.
* Ласкаве теля дві корови ссе, а буйне жадної.
* Лежачи і камінь мохнатіє.
* Лежух лежить, а Бог му долю держить.
* Лехко прійшло, лехко й пошло.
* Лижи мені губи, коли горкі, а сли солодкі, то сам злижу.
* Лихє доброго не любить.
* Лиха то радость, по котрій смуток настає.
* Лутша соломяна згода, як золота звада.
* Лутше давати, ніж брати.
* Лутше дома, ніж на празнику.
* Лутше з добрим згубити, як з лихим найти.
* Лутше кривду терпіти, як кривду чинити.
* Лутше одно око своє, ніж чужії оба.
* Лутшій дома горох, капуста, ніж на войні курка тлуста.
* Лутшій мудрий, хоть лихій, як добрий, а дурний.
* Лутшій пияк, ніж дурак.
* Лутшій розум прирождений, як научений.
* Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить.
* Люльки й жінки нікому не позичай.
* Людська кровця не водиця, розливати не годиться.
* Любімося як брати, а рахуймося як Жиди.

* Має тилько гадок як пес стежок.
* Маханьє за битьє не рахується.
* Медведя коли вчать танцювати, то му на сопілку грають.
* Межи двома своїми сокира згинула.
* Мовчене де схочешь, то поставишь.
* Мруть люде і нам то буде.
* Мудрій голові досить дві слові.
* Мутить як в селі Москаль.
* Нагинай гиляку, доки молода.
* На двоє баба ворожила; або вмре, або буде жила.
* Надіявся дід на обід, то без вечері ліг спати.
* Най не буде від Бога гріху, а від людей сміху.
* На однім місці и камінь порастає.
* Напасть на гладкій дорозі здибле.
* На похиле дерево і кози скачуть.
* Научить біда ворожити, коли нема що в губу вложити.
* На чиїм возі їдеш, того пісеньку співай.
* На чужій ниві все ліпша пшениця.
* Нащо здорову голову под Євангелію класти.
* Нащо ти другого Бога взиваєш, коли свого маєш.
* На Юра — Івана, на рахманскій (брахманський?!) великдень.
* Не буде Галя, буде другая.
* Не будутся за ним звони розбивати.
* Не будь солодкий бо тя злижуть, не будь горкій, бо тя сплюють.
* Не всякому духу вір.
* Не виводи вовка з ліса.
* Не говори пишно, аби ті на зле не вийшло.
* Не дай Боже з Івана пана.
* Не за нас то настало, не по нас перестане.
* Не замітай чужои хижи, смотри чи твоя заметена.
* Не за тото бито, шо ходила в жито, але за то, що дома не ночовала.
* Не заходи з дідьком в заклад.
* Не зачипай Жида, бо готова огида.
* Не з віка каліка — не до смерти пан.
* Не йди борзо, бо на біду найдешь; не йди поволи, бо біда тебе найде.
* Не кажи злодій, поки ‘сь за руку не схопив.
* Нема злого — жеби на добре не вийшло.
* Нема ліпшого чоловіка над мене — нема горшого пса над мене.
* Нема ліса без вовка, а села без лихого чоловіка.
* Нема нині в нікім правди, йно в Бозі, та в мені трошки.
* Нема нічого без «але» — нема приповістки без правди.
* Нема слободи, як на Україні.
* Нема смерти без причини.
* Не позичай, злий обичай, як воддає, то ще лає.
* Не поможе кадило, коли бабу сказило.
* Не продавай вовка, ажь го забьєшь.
* Не рада коза торгу, а кури весілю, та мусять.
* Не скропиш того свяченов водов.
* Не тогди меча шукати, коли ся треба потикати.
* Не умер — болячка го вдавила.
* Не чудно, що конь здох, але хто дав псам знати?
* Нового не запроваджай, старовини держись.
* Нужда закон ломить.
* Нім сонце зійде, роса очі виїсть.
* Ніхто не знає- лиш дід, баба і ціла громада.
* Нічого собі не винни’смо, йно добре слово.

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *