Галицькі приповідки: частина третя

Приповідки галицькі. Видані у Відні ще в 1841 році.
sylnyj_duh_prypovidky

* Сам блудить, а других судить.
* Само ся дає, коли є.
* Свиня міх дре, і сама реве.
* Свій хоть не заплаче, то ся скривить; хоть ся не скривить, то не висміє.
* Своє святоє — чуже найсвятіше.
* Свої люди не Татаре, не дадуть загибати.
* Світ як банька, а люде як мухи.
* Сей світ позичений.
* Серцем люби, а руками тряси.
* Седить, як чорт на грошах в болоті.
* Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
* Силованим коньом не доробишся.
* Скачи враже, як пан каже — Скачу, як хліб зобачу.
* С кого ся насміхають, с того люди бувають.
* Скупий два рази тратить.
* Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
* Слухай богато, а мало говори.
* Сліпий невидющого водив, то оба в яму повпадали.
* Смерти не треба шукати, сама прийде.
* Смерть а жена від Бога призначена.
* Смерть за плечима, а біді весільє.
* Смотри, мовчи, а своє роби.
* Смілий, як за плотом.
* Сонце світить, дощик крапить, чарівниця масло робить.
* Сорока скрегоче, гості каже.
* Сором стер собі з чола.
* С панами рідко, а з дурнями ніколи не приставай.
* Спаньєм голоду не перебудешь.
* Спи доню — най тя доля росте.
* Спілка двох годує.
* С пісні слова не викидають.
* Срібло, золото тягне чоловіка в болото.
* С сліпого, глухого, німого, найлутшій чоловік (мужь)
* Ставився як лев, а згинув як муха.
* Став ми костев в горлі, сілью в оці, хріном в носі.
* Стара пані все то шіє, то поре.
* Стара правда і старе вино завсе добре, але не стара дівка.
* Старого лиса тяжко зловити.
* Старший Галичь відо Львова.
* Стереженого Бог стереже.
* Стережися того, же не має нічого.
* Страх більший від переполоху.
* Ступай з дороги, бо йде безногий.
* Суд сквапливий рідко буває справедливий.
* Сухий марець, мокрый май, буде жито коби гай.
* С чужого злого учися свого.
* С чужого коня і серед калябухи злізай.
* Ситий голодному не вірить.
* Сім літ го не бачив, бодай ем го був нікди не бачив.
* Сім літ мак не родив, а голоду не вчинив.
* Сяк так, аби вижити.

* Така правда, як вошь кашле.
* Так го люблять, як пси діда.
* Таке цікаве, ажь бульки з носа лізуть.
* Такий добрий, ино го до серця прикладай.
* Такий красний, якби го з воску ульяв.
* Такий страх, що ажь сорочка полотном стала.
* Таким ся рогом чеши, яким дістанеш.
* Так ся зателепав як Жид.
* Так ся тебе бою, як второчного снігу.
* Там де великі вікна, богато світла, а мало правди.
* Там ся ліниво працює, де пожитку не чує.
* Тане мнясо пси їдять.
* Твердий Русин. — Тверда Русь, все перебуде.
* Тебе й святий Петро не загріє.
* Тілько гадок, що в решеті дірок.
* Тілько до Ільї добрії рої, а по Ільї повісь рої на гіллі.
* Тинди-ринди за три гроші.
* Тиха вода береги ломить, а бистра тамує.
* Тогди сусід добрий, коли мішок повний.
* Тогди то буде, як на долони волосьє виросте.
* Того шукає, що не положив.
* Тоє му так потрібно, як лисому гребінь, сліпому зеркало, а глухому музика.
* То ще тоді діялося, як шкіряні гроші на світі були.
* То язя с пекла родом.
* Тра йти в сіт за очи.
* Трафив на злий раз.
* Треба го, як пятого колеса в возі.
* Три баби, а два Жида зроблять ярмарок.
* Три пани, два отамани, а оден підданий.
* Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло.
* Трудно рану гоїти, а не уразити.
* Тішиться, як Жид пархами.
* Тягли медведя до меду, та урвали уха — тягли медведя від меду, та урвали фіст.
* Тяжко плисти проти води.
* Тяжко там украсти, де газда сам злодій.

* У Бога всего много.
* Убогому мало що бракує, а захланному всього.
* Убрався в жупан і мислить же пан.
* Убрався, як чорт на утреню.
* Уже сім літ, як правди ніт.
* У кія два кінці.
* Умер богатий, ходімо ховати, умер убогій, шкода дороги.
* Умерлого з гробу не вертають.
* Уміла варити, та не вміла давати.
* У нас Україна — треба собі самому хліба укроїти.
* У него душа рогата — тяжко му сконати.
* Упертий як Русин.
* Уродився, оженився — тай вмер.
* У свідка очі як у дідька.
* Утік, не утік — а побігти вільно.
* Утіхи на годину, а біди до смерті.
* Учепився як гріх села.

* Хвали мене роте, а ні, то тя роздеру.
* Хвалить, якби медом мастив.
* Хлопець, як живоє срібло (ртуть).
* Хліб, а вода бідного їда.
* Хліб погорів — не журися, не будешь го їв.
* Хоть би’сь був чистий як лід, а білий як сніг, то тя обмовлять від голови до ніг.
* Хоть би’сь глядів по всій Україні, добра не знайдеш.
* Хоть голо, аби весело.
* Хоть ми собі брати, але наші кишені не сестри.
* Хоть не красне, але власне.
* Хрестять люде, хоть ся ще не уродило.
* Хто богато говорить, той мало творить.
* Хто богато обіцяє, той рідко слова дотримає.
* Хто біду має, той богато знає, хто гаразд має, той мало знає.
* Хто в болото лізе, того ще й піпхнуть.
* Хто в біді дав — два рази дав.
* Хто в світі не бував, той чуда і дива не видав.
* Хто високо літає, тот низько сідає.
* Хто два заяці гонить, жадного не здогонить.
* Хто любить світ, той любить правду.
* Хто не був ніколи підданим, той не буде добрим паном.
* Хто не зазнав зла, не вміє шановати добра.
* Хто не слухає тата, той послухає ката.
* Хто під ким яму копає, сам в ню падає.
* Хто посмарує, той поїде.
* Хто против Бога, то і Бог против ньому.
* Хто рад обіцяє, той не має охоти дати.
* Хто з псами лягає, той з блохами встає.
* Хто стаєся медом, того мухи з-ідять.
* Хто терпен, той спасен.
* Хто три роки служив у панів, а три у Жидів; того би лишь повісити.
* Хто умер, той в ямі, а хто жіє, той з нами.
* Хто чисте сумлінє має, той спокійне спати лігає.
* Хто чого шукає, той знайде.

* Церква горить, а люде руки гріють.
* Ци видишь, ци не видишь, то мовчи.
* Ци все тотеє переймати, що на воді пливе?
* «Цигане! Якой ти віри?» — «Якой хочешь.»
* Ци пьє, ци не пьє, то все пяний.
* Цур тобі, та пек.

* Часом і межи кропивою росте кійло (лилія)
* Часта крапля дощу і камінь подіравить.
* Через святих до Бога, через людей до цісаря.
* Чеши дідька з рідка — нех йде до дідька / бо теплий.
* Чий хліб їси, того пісню співай.
* Чи купити, чи не купити, а могоричу треба ся напити.
* Чим горщик накипів, тим і смердіти буде.
* Чим дольше в ліс, тим більше дров.
* Чим ся мудрий встидає, тим ся дурний величає.
* Чого жалуєш козі ліса?.. най їсть.
* Чого очі не видять, того серцю не жаль.
* Чоловік мислить, а Бог радить.
* Чоловік не ангел, аби не согрішив, а не чорт, аби не покутовав.
* Чоловік стріляє, а Бог кулі носить.
* Чоловік як муха; нині жіє, а завтра гніє.
* «Чому чорт мудрий?» — » Бо старий.»
* Чорна корова, а біле молоко дає.
* Чорт не плаче, коли чернець скаче.
* Чужих богів шукає, а своїх дома має.

* Шафрану не перетрешь, а жінки не перепрешь.
* Швець знай своє шевство, а у кравецтво не мішайся.
* Шило в мішку не утаїться.
* Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний.
* Шукає вітра в полі.

* Щастьє му з рук вилетіло, як птиця із сіти.
* Щастьє розум відбирає, а нещастьє назад вертає.
* Що Бог дасть, то не напасть.
* Що було і не було, всьо ся перебуло.
* Щоби чоловік знав, що не знає, тоби і мав, що не має.
* Що вік, то інший світ.
* Що громада скаже, то й пан не поможе.
* Що день, то добридень.
* Що край, то інший обичай.
* Що має висіти, то не утоне.
* Що ся минуло, то ся забуло.
* Що міра, то віра.
* Що не свербить, то не кортить.
* Що не складно, то не ладно.
* «Що старше від розуму?» — «Увага.»
* «Що то політика?» — «Нещирість».

* Їв би кіт рибу, а в воду не хоче.
* Їж коза лозу, коли сіна нема.
* Їж, що дають, а роби, що кажуть.
* Їхала Хима з Єрусалима, візок скрегоче, Хима ся регоче.

* Язко (я) мовчить, а все знає.
* Язиком клепай, а руки при собі тримай.
* Яка віра, така й офіра.
* Яка ісповідь, такє розгрішеньє.
* Яка мама, така сама.
* Як Бог несхоче, то хочь би’сь десять голов мав, нічого не зробиш.
* Як було з ранку, так і до останку.
* Якби го окропом спарив / якби го на сто коней всадив.
* Як біда, то до Жида, а як мине біда, най дідько бере Жида.
* Як гуляв, так гуляв; ні чобіт, ні холяв.
* Яке дерево, такий клин, який батько такий син.
* Яке частованьє, такє дякованьє.
* Який дідько печений, такий і варений.
* Який пастух, така й череда.
* Як Мурин ніколи білим, так дурний розумним не буде.
* Як ми людям, так люде нам.
* Як ти ся тішишь, вороги ся смутять, як ти ся смутишь, вороги ся тішать.
* Як ся зійде Стрий і Ломець (ріки) то буде світу конець.
* Як уміє, так і піє.
* Як чорт в очерет улізе, то в котру схоче дудку грає.
* Як я ся гаразд мав, кожний мене добре знав — а як став убогій, не приходять гості в мої пороги.
* Ярь (весна) наш отець і мати, хто не посіє, не буде зберати.

«Галицькі приповідки»: частина перша

«Галицькі приповідки»: частина друга

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *