Як у Швеції боряться за чистоту раси?

У Швеції за період з 1935 по 1976 роки, відповідно до закону “про чистоту раси”, було стерилізовано більше 63 тис. осіб. Закон було відмінено лише в 1976 році.
Швеція була першою країною у світі, у якій виник державний інститут расової біології. І, що цікаво, ідея прийшла не з Німеччини (всім відома теорія про Арійську расу*). Боротьба за чистоту раси розгорнулася тут, на півночі Європи, цілком самостійно. Єдина відмінність шведського суспільства загального благоденства від нацистського полягало в тому, що шведи займалися цим трохи довше.
“Я стала погано бачити ще в ранньому дитинстві. Але на окуляри у батьків не вистачало грошей. У школі я не могла розгледіти, сидячи за партою, що вчитель пише на дошці, але боялася про це сказати. Мене визнали розумово відсталою і відправили до інтернату для психічно неповноцінних дітей. У сімнадцять років мене викликали до директора школи і дали підписати якісь папери. Я знала, що повинна їх підписати. Наступного дня мене відправили в лікарню і зробили операцію. Мені сказали, що в мене ніколи не буде дітей”.
Це розповідь 72-річної Марії © Нордін.
Марія Нордін не одна. Таких у Швеції 60 тис. осіб. Усі вони – жертви державної програми стерилізації, що тривала майже півстоліття.
Згідно з буквою закону стерилізації підлягали жителі країни, яких органи охорони здоров’я або соціального забезпечення визнавали розумово чи расово неповноцінними. Щоб потрапити в цю категорію, достатньо було проявляти “стійку нездатність до навчання” або мати зовнішність, що не відповідає визнаним арійським стандартам шведської нації. Коли технологію було налагоджено, список ознак неповноцінності вирішили розширити. Для більшості шведів порядок стерилізації розумово неповноцінних людей був таким самим природним, як і правила дорожнього руху.
Операції припинилися з тієї ж самої причини, з якої і почалися. Загальносвітова тенденція змінилася. До “душевнохворих” перестали ставитися як до громадян другого сорту. Загальноприйнятою стала думка, що їх бажання бути повноцінними членами суспільства має вітатися і заохочуватися. Про закони тридцятих років у Швеції постаралися забути, але дивлячись на представників їхньої нації – однорідність типажів впадає у вічі.

* у нацистській Німеччині «раса людей першого сорту», природнім покликанням якої є поширення цивілізації та панування над іншими «меншовартісними» расами і народами

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *