Скара-Брей (Skara Brae) – велике і добре збережене поселення епохи неоліту, виявлене біля затоки Скейл (EN: Bay of Skaill) на західному узбережжі острова Мейнленд, Оркнейські острови, Шотландія.
До 1850 року поселення було приховано шаром осадових порід. Узимку того року внаслідок сильного шторму, який змив шар трави, поміщик Скайла У. Уотт отримав можливість розглянути обриси поселення і почати розкопки. Його починання були продовжені Г. Чайлдом в 1926 році.
Поселення складається з семи будівель, об’єднаних у блоки. Побудовані будівлі з слюдянистого пісковика, видобутого, ймовірно, з океану. Покриті вони були деревом і китовими кістками. Споруди зведені на сміттєвих купах, що забезпечувало їх стійкість і дозволяло зберігати тепло в приміщеннях. Для зменшення опору сильним вітрам кути будівель скругляются. Знову ж для збереження тепла стелі були низькими, на вулицю вела одні великі дерев’яні двері, навколо будинків споруджувалися земляні кургани, що були водночас природним захистом і опорою для будов.
Площа кожного будинку в середньому дорівнювала сорока квадратним метрам. Будинки з’єднувалися між собою підземними переходами і зовні походили один на інший. У кожному з них була велика квадратна кімната з вогнищем для приготування їжі та обігріву. Всі меблі в будинках була майстерно виготовлені з каменю: шафи для одягу і посуду, ліжка, скрині. Кам’яні резервуари служили для збору дощової води. У поселенні була складна система каналізації, в кожній оселі був передбачений туалет. У всіх будинках схожі меблі були в одинакових місцях, так, наприклад, шафа стояла біля стіни напроти дверей. В одному з будинків, розділеному на комірчини, меблів не було. Імовірно її використовували як майстерню.
Згідно з даними радіовуглецевого аналізу поселення Скара-Брей було населене з 3100 року до н.е. до 2500 року до н.е. Це поселення входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.