Лиш би поруч зі мною була моя дружина…

Наприкінці 90-х років ХІХ ст. в електричній компанії міста Детройт працював молодий механік. Його платня становила всього 11 доларів на тиждень. Працював він по 10 годин на день, а коли приходив додому, то часто по півночі працював ще й у себе в сараї, намагаючись винайти новий тип двигуна. Батько цього дивака вважав, що хлопець витрачає час надаремно, а сусіди називали його божевільним, ніхто не вірив, що з цих занять вийде щось путнє. Ніхто, крім його дружини …
Вона допомагала йому працювати ночами, по кілька годин тримаючи над його головою гасову лампу. Синіли руки, зуби цокотіли від холоду, вона раз у раз застуджувалася, але … Вона так вірила в чоловіка !!!
Через кілька років такої праці з сараю пролунав шум. Сусіди побачили, як дорогою без коня, на одному лише возі їхали божевільний і його дружина. Ім’я дивака було — Генрі Форд …
Коли, беручи інтерв’ю у Форда, один із журналістів поцікавився, ким би Форд хотів бути в іншому житті, геній відповів не задумуючись: «Ким завгодно … Лише б поруч зі мною була моя дружина»

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *