Історія створення замку Святого ангела в Римі

У далекому 136 році римський імператор Адріан вирішив спорудити собі і своїм наступникам на імператорському троні гробницю, пишність якої мала перевершити всі будівлі Риму. zamok_angela_rym1Повернувшись із подорожі Римською імперією, імператор узявся втілювати свій план. Проте розпочате будівництво закінчував уже його спадкоємець – Антоній Благочестивий (або Кроткий), який у 138 році в добудований мавзолей, за заповітом імператора Адріана, переніс його прах.
Спочатку усипальницю було зведено з травертину, цегли і пеперину (вулканічного туфу) і покрито білим паросським мармуром. Це була кругла вежа (діаметром більше 60 м), яка спиралася на величезний квадратний цоколь, кожна сторона якого була завдовжки 80 м, а висота – не менше 15 м. Вежа закінчувалася конічним дахом, покритим шаром землі і засадженим кипарисами за зразком етруських могил-курганів.
За свідченням Іоанна Антіохійського, в центрі даху височіла величезна мармурова статуя імператора Адріана у колісниці Геліоса, запряженій чотирма кіньми. Ці коні були настільки величезні, що крізь отвір їхніх очей могла вільно пролізти доросла людина. До наших днів від статуї залишилася лише голова імператора, яка зберігається у Ватиканському музеї.
Квадратну підставу мавзолею було обнесено бронзовими гратами зі стовпами, прикрашеними бронзовими позолоченими павичами. Зовні його прикрашали пілястри з розкішними капітелями, на яких стояли мармурові статуї, привезені з різних кінців Римської імперії. У їх числі був і знаменитий «Фавн», знайдений під час археологічних розкопок, що проводилися при папі Урбані VIII.zamok_St_Angela_Rym4

zamok_St_Angela_Rym5Мавзолей Адріана зберігав свій первісний вигляд і прикраси до 400 року, коли імператор Гонорій вирішив зміцнити стіни Риму, а усипальниця імператорів була частиною фортифікаційної системи.
У 410 р. на Рим напала армія вестготського короля Аларіха I. Захопивши місто, король вестготів віддав його своїм воїнам на три дні. Столицю Римської імперії було розграбовано, а з мавзолею імператора Адріана забрали все, що в ньому було цінного.
У Середні століття, в період міжусобних воєн, мавзолей Адріана став фортецею, яка часто переходила з рук в руки. Тут знаходили притулок барони, рятуючись від гніву римських пап, а нерідко й самі понтифіки шукали у фортеці порятунок від неприятелів і народного гніву.
У 1379 р. під час внутрішніх чвар у мавзолеї Адріана засів зі своїм ополченням Роберт Женевський, який захищав його від народного гніву. Після довгого і наполегливого опору римський народ, захопивши цю фортецю, підірвав її. Плити і квадратні камені з мавзолею були зірвані. Згодом римські папи поступово відновили фортецю, а в XVI ст. «Адріанова вежа», як називали усипальницю імператорів, отримала свою нинішню назву – «Замок Святого Ангела».zamok_St_Angela_Rym2

zamok_St_Angela_Rym6В кінці VI ст. у Римі лютувала морова язва, і жителі міста в страху молилися про порятунок. Римським папою був тоді Григорій Великий, який, піднявши ікону Божої Матері, хресним ходом став обходити місто. Коли процесія переходила через Елієв міст, прямуючи до Ватикану, над вежею Адріана почулися голоси ангелів, які співали: «Алілуя! Воскрес якоже рече, алілуя!». Народ упав ниць, а верховний понтифік звернувся з благанням до ікони Божої Матері: «Моли Бога за нас, алілуя!».
Папи Микола V і Олександр VI особливо сприяли тому, щоб мавзолей Адріана набув абсолютно нового вигляду.
В кінці XV ст. папа Олександр VI Борджіа укріпив постарілу споруду, звів навколо нього чотири бастіони, названі іменами євангелистів, зробив парадний двір, де декоративною гіркою були складені вже непотрібні мармурові ядра. Правда, за переказами, одне з них було використано і в XVII ст., коли шведська королева Христина стріляла з даху замку у бік пагорба Пінчо.zamok_St_Angela_Rym

zamok_St_Angela_Rym1Римські папи постійно перебудовували замок, перетворюючи його в укріплене місце. Для більшої безпеки верховних понтифіків з Ватиканського палацу в замок провели таємний підземний хід довжиною близько кілометра; у разі небезпеки папи могли перейти прямо зі свого палацу і сховатися в цій фортеці. Крім того, в замку були влаштовані папські покої, кімната для зберігання казни і скарбів, дворики і приміщення для зберігання продовольства на випадок тривалої облоги.
Згодом деякі приміщення замку використовували як тюремні камери, в яких в різний час перебували архітектор Аристотель Фіораванті, Галілео Галілей, Бенвенуто Челліні, граф Каліостро, сімейство Ченчи та ін.
У XVI ст. при римському папі Павлові III на вершині замку було встановлено ​​мармурову статую архангела Михаїла (робота Р. Монтелупо), у XVII ст. її замінили бронзову, яка є там і понині. Бронзові вхідні двері, які вели в гробницю, в 1825 році зняли.zamok_St_Angela_Rym3

zamok_St_Angela_Rym7Церква в замку Святого Ангела невелика, всього з одним престолом. У стіні, з лівого боку вівтаря, в рамці за склом висить індульгенція римського папи Григорія XVI. Її було дано в 1838 році на все життя солдатам, які жили у верхній частині замку й охороняли її.
Зараз у замку Святого Ангела влаштовано Військово-історичний музей, у якому виставлені різні моменти римської середньовічної історії та ​​багата колекція творів мистецтва.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *